Кохана Пушкіна похована у Корці

Там була черницею жіночого монастиря

У невеличкому містечку Корець на Рівненщині покоїться кохана класика російської літератури Олександра Сергійовича Пушкіна. Могила Анни Андро знаходиться на території місцевого жіночого монастиря. Існує версія, що жінка була тут черницею.

Поетові дворянка відмовила

Анна була молодшою донькою петербурзького дворянина Олексія Оленіна. Завдяки батькові, який вільно володів десятьма мовами, дівчина здобула хорошу освіту. Також вона гарно співала та писала музику. У 17-річному віці красуню Анну Олексіївну призначили фрейліною імператорського двору.

З Олександром Пушкіним вона познайомилася у кінці 1810 років. Маєток Оленіних на той час був центром літературного та художнього життя Петербурга. Проте зблизилися молоді люди у 1827 році, коли Олександр Сергійович повернувся із заслання.

На той час Анна Олексіївна уже замислювалася про заміжжя. У своєму щоденнику писала: «Сама бачу, що мені час заміж: я дорого коштую батькам, та й дещо набридла їм. Час, час мені з двору, хоча це й буде жахливо. Залишивши дім, де була щасливою стільки часу, я увійду в жахливе достоїнство дружини». Особливо вона переживала можливі зради чоловіка: «…Як часто, захоплений палкими пристрастями молодості, він забуватиме свої обов’язки! Як часто любитиме інших, а не мене… Але чи переступлю я закони обов’язку, будучи знехтувана чоловіком? Ні, ніколи!»

Вибір кавалерів у Анни Олексіївни Оленіної був великий. Якось у розмові з Іваном Криловим вона назвала двох можливих претендентів на свою руку і серце. Проте зізналася, що не закохана у них. Натомість поет повідав панянці, що до неї небайдужий Пушкін.

Незабаром Олександр Сергійович і справді попросив руки Анни, проте отримав рішучу відмову. Причиною тому стали чутки, які поширювалися Петербургом про нібито некоректні висловлювання поета щодо рідних нареченої. Згодом з’ясувалося, що інтриги плела тітка Анни Олексіївни, яка хотіла видати її за свого брата. Не останню роль у розриві зіграли і стосунки Пушкіна з двоюрідною сестрою Оленіної Анною Керн.

Анна Андро померла у 120 років

Анна Олексіївна Оленіна вийшла заміж 32-річною у 1840-му, уже після смерті Олександра Пушкіна. Її чоловіком став офіцер Лейб-гвардії гусарського полку Федір Андро. Після смерті свого батька він успадкував титул графа Ланжерона. Незабаром родина переїхала до Варшави, де чоловік протягом 14 років був президентом Польщі. Після смерті благовірного жінка переїхала жити до села Середня Деражня Новоград-Волинського повіту Волинської губернії в маєток молодшої дочки графині Антоніни Уварової. Одразу ж стала покровителькою Корецького жіночого монастиря та передала йому земельні наділи. Подарувала діамантовий фрейлінський шифр як прикрасу до ікони Божої Матері монастирської церкви. За багатьма даними, Андро стала черницею монастиря.

Як свідчать перекази сучасників Анни Олексіївни, вона постійно згадувала Пушкіна. Сам же поет передбачав, що жінка пам’ятатиме про нього, а він житиме у її серці. Існують версії, що твори «Увы, язык любви болтливый…», «Ее глаза», «Не пой, красавица, при мне…» та інші поет присвятив саме цій жінці.

Померла Анна Андро (Оленіна) на 120-му році життя. Її тіло поховали біля стін монастирської церкви.

Марія МАРТИНЮК,

Рівненська область

Фото автора

 

• Нравится
•