Австралійських страусів подарував товариш
Будинок Сергія Кота у селі Привільне Дубенського району Рівненської області відшукати не складно. «Повернете в он ту вулицю, а там побачите», – так вказують напрям до його обійстя односельці. І справді, подвір’я господаря, оточене зі всіх боків птахами, видніється здалеку: у загорожі біля дороги ховають дзьоби гуси, поруч порпаються кури та качки, голуби пообсідали дерева… Проте найбільшою гордістю чоловіка є австралійські страуси, яких у нього аж чотири.
Гордістю Сергія КОТА є страуси
– Домашніми птахами цікавлюся ще змалку. У дитинстві порався біля них навіть більше, ніж батьки, – пригадує Сергій Васильович. – У старшому віці почав їздити на виставки до Львова, Тернополя, Чернівців, Києва… Спершу з пташиних ярмарків привозив лише декоративні види, згодом свійські – качок, гусей, курей... Були в мене й фазани, щоправда, через певні обставини тимчасово припинив їх розводити. Зараз же тримаємо у господарстві десяток видів різної птиці, а скільки особин, то й порахувати важко.
Господарка у Сергія Кота й справді серйозна. Куди не кинь оком, все обставлене клітками та вольєрами для птахів. Проте, бідкається господар, місця зовсім не вистачає. Аби птахи мали більше простору, викупив для них приміщення на старій фермі, залишилося довести до ладу. Своїх улюбленців, запевняє, доглядає самостійно, а рідні дещо допомагають. Сергій Васильович жартує, що його досвіду та спостережень вистачить для написання кількох посібників з птахівництва. Однак найбільш емоційно чоловік розповідає про австралійських страусів ему, яких у нього аж чотири.
– Це друг з Луцька зробив мені такий подарунок п’ять років тому, – простягаючи руку з кормом довгоногому красеневі, ділиться пан Сергій. – Паніки, що робити з цим презентом, не було зовсім. Навпаки, радів, що зможу здобути новий досвід. Страусині яйця пролежали в інкубаторі п’ятдесят три дні. Пташенята вилупилися вагою майже півкілограма, їсти почали лише на третій день. Маса ж дорослої особини становить у середньому п’ятдесят кілограмів. Австралійські страуси значно менші, ніж африканські. Натомість мають купу інших плюсів. Ему значно розумніші, в кормах абсолютно не вибагливі, поводяться спокійно. Якогось особливого догляду ці пташки також не потребують. Свого часу тримав і «африканців», проте не захотів їх розводити. До речі, нестися страуси починають лише на третій рік. За сезон, який триває із січня по лютий, відкладають приблизно 13 яєць. Як і решту своїх пернатих, підгодовую страусів комбікормами. Завдяки цьому птахи стають стійкими до хвороб. Що робитиму з ними надалі – ще не вирішив. Точно збільшуватиму поголів’я. Поки що ж вони є декоративною окрасою двору.
Марія МАРТИНЮК,
Рівненська область
Фото автора
| Comments: |
