Навряд чи знайдеться нині людина в Україні, котра б залишалася байдужою до подій у Києві. Усі ми з тривогою чекаємо і шукаємо новини з Майдану. Ситуація там вкрай напружена. Палає вогонь, у хід пішло каміння і зброя. Поламані руки, ноги, вибиті очі. По суті, уже пролилася кров. А що буде завтра?
Хтось сьогодні може дати відповідь на це непросте питання? Відразу виникає й наступне: а хто ж довів до такої ситуації? На відміну від попереднього питання, тут усе відомо. Влада постаралася. Вражаєшся її тупості і недалекоглядності. Спочатку вона наплювала на народ, котрий збирався йти у Європу, а його почали пхати у Росію. 30 листопада побили студентів-протестувальників. У відповідь можновладці одержали мільйонний Майдан. 11 грудня знову спроба розігнати людей закінчилася нічим. «Беркут» розбивав голови, трощив руки, ноги протестувальникам.
І зауважте, ніхто за це не відповів. Знайшли цапа-відбувайла – голову Київської міської адміністрації Попова. Нібито він має право посилати мордоворотів у масках лупіщити дітей. Жоден із садюг, які били лежачих гумовими палицями, копали ногами, ні з тих, хто ними керував, не були покарані. А Майдан стояв, чекав, надіявся.
І нарешті ідіотські закони Олійника-Колесніченка, котрі є, по суті, зашморгом на демократії, свободі слова, громадянській активності і відкривають двері диктатурі та свавіллю влади. А як дістала людей несправедливість, яка чиниться повсякдень у міліції, судах, владних коридорах. Кругом процвітає корупція, зневага, обман. І люди не витримали – вибухнули протестами, пішли у наступ на урядові приміщення. Почалася бійня. Навряд чи це найкращий вихід із ситуації. З того боку у міліцейській формі теж чиїсь діти.
Опозиція втратила контроль над протестувальниками. Наш Президент ллє тепер крокодилячі сльози, звертається до них, просить заспокоїтися, розказує, як він з розумінням прислухався до Майдану. Усі побачили і відчули його «увагу». Сьогодні потрібні не слова, а дії.
Чіткі, оперативні, реальні. Невже Янукович думає, що усе розсмокчеться саме собою. Не розсмокчеться. Він і тільки він винен у тому, що нині склалася така ситуація в країні. А плоди пожинаємо усі ми – жителі міст і сіл України.
Наш верховний господар не вміє хазяйнувати, керувати країною, йти на компроміси, не чує людей, а прислухається лишень до купки своїх лакуз, які хочуть вогнем і мечем, палкою і дурнуватими законами упокорити народ. Не вийде.
Півтора року тому, коли регіонали разом з вірними соратниками і холуями комуняками обманним способом прийняли скандальний мовний закон, який люди не сприйняли і протестували, «всенародний улюбленець» депутат Чечетов рявкнув: «Оцініть красу гри: ми розвели їх, як котят» (мається на увазі опозицію). Можна перефразувати того «чудака»: наші горе-правителі з кримінальним душком ось уже три роки розводять українців. Але так вічно не буде, народ ще покаже і проявить свою силу.
Євген Хотимчук
Comments: |