Нинішні різдв’яно-новорічні свята супроводжувала небувало тепла погода. Не оминуло тепло й Волинь. Я на другий день Різдва ходив з онуками Анною і Андрійком в наш старовинний любешівський парк. Було тепло й сонячно. А у квітниках посеред зими мало не у кожному подвір'ї розпустилися й радують око синьо-жовтими барвами нашого національного прапора фіалки, цвітуть також маргаритки, примули і навіть ромашки. Пломеніють червоними квіточками гіацинти.
Утім в Україні це не перший випадок передчасного цвітіння не лише весняних квітів, але й кущів та дерев через теплу погоду для холодної пори року. У теплі зими в останні 15–20 років вони нерідко пробуджуються на місяць, а то й два, раніше від природних строків. І не тільки в теплому Криму, але й у нас, на Волині.
Наведу лише декілька таких характерних прикладів. Так, у січні 1998 і 2005 років у лісах Любешівщини зацвітали фіалки. Проте їхнє передчасне цвітіння поліщуки пов'язували не тільки з дуже теплим січнем, а й з високим радіаційним фоном у своїй місцевості.
У найтеплішому на Волині 2000 році (тоді середня річна температура досягала 9,2 градуса, при нормі 7,3) у третій декаді листопада зацвіли підсніжники в урочищі Войтовщина поблизу Ковеля. А на початку грудня не по-зимовому тепла погода пробуджувала до життя бруньки дерев і кущів, квітували місцями бузок, троянди і яблуні, у Луцьку продавали букетики вербових «котиків», а в Любешові смакували червоними ягодами малини (до 9 грудня, поки не випав сніг).
Найтеплішого грудня 2007 року (середня температура повітря його в Луцьку становила 2,1 градуса тепла, при нормі 4,9 градуса морозу) також цвіли квіти на клумбах і в лісах.
За словами фахівців, нинішні погодні реалії не є аномальними для України. Адже попри незвичне тепло, температура повітря не була рекордною всі ці дні. А подібне цвітіння вже стає тенденцією для наших рослин. І рослини вже почали призвичаюватися до таких нестабільних природних умов.
Хлібороби вже задаються запитанням, а якою ж буде весна? Народні прикмети віщують: такий різдвяний подарунок – до затяжної й холодної весни. Але як кажуть, поживемо – побачимо.
Петро КРАВЧУК,
Фото автора
Comments: |