У Свято-Іллінському соборі, який височіє у місті Дубно з 1908 року на місці попереднього дерев’яного храму, цьогоріч вирішили зробити капітальний ремонт у вівтарній частині. У тому числі й поміняти престол, який слугував із самого початку діяльності храму. І робітники натрапили на доволі цікаву знахідку – дерев’яний дубовий хрест заввишки понад метр з нішею для святих мощів. Щоправда, самих мощів у тайнику не виявилося.
За словами настоятеля собору протоієрея Ігоря Когута, дубовий хрест, який доволі непогано зберігся, найімовірніше, належить до часу, коли зводилася церква. Його заклали під престол як своєрідний оберіг для храму та його прихожан.
З’явилися також версії щодо спадковості дубенського церковного атрибута. Мовляв, він перейшов до нової церкви від старої. А попередницею Свято-Іллінського собору була, як відомо, дерев’яна церква, закладена у середньовіччі ще князем Острозьким. Цікаво, що до середини минулого століття у храмі знаходилася пожертвувана ним благодатна ікона Божої Матері. Втім, цю реліквію, оздоблену перлами, хтось викрав, і нині тут є лише її копія. А от знайдений хрест під час експертизи цілком може виявитися середньовічний оригіналом.
Відремонтована реліквія знову займе місце під престолом. Таке рішення прийнято на парафії. Заодно буде продовженог історичне дослідження, пов’язане зі знайденим хрестом.
– Так, це ще одна сторінка в долі нашого собору, – зазначає отець Ігор, – щасливої і водночас з деякою гіркотою. Щасливої – бо храм за сто років не припиняв своєї духовної місії: ні під час воєн, ні під час атеїстичної навали. А гіркота… Вона, приміром, у тому, що й досі не знайдено чудотворну ікону, яка століттями охороняла Дубно і яку викрали. Хоча час від часу ходить поголос, що ця найдорожча для храму реліквія потрапила у приватну колекцію колишнього високопосадовця і що в майбутньому, можливо, повернеться на рідні терени… Інша не вельми везуча подія, пов’язана з нашим храмом, стосується часу, коли зароджувалася ідея про його будівництво. Існує історичний факт, що наприкінці ХІХ століття у Дубні побував імператор Олександр III. Приїздив він сюди з нагоди відкриття Тараканівського форту (це за декілька кілометрів від Дубна). Саме тоді цар пообіцяв виділити з державної казни кошти на будівництво нової церкви. Але через неуважність царських секретарів, які замість Дубна записали Дубляни, кошти направили саме у те поселення (це в нинішньому Демидівському районі), де також зводився кам’яний храм. Втім, попри ось такі історичні прикрощі, я вірю, що Свято-Іллінський собор чекає щасливе майбутнє. А оберегом для нього й надалі буде давній, а може, і прадавній хрест, який ціле століття таївся під престолом.
Сергій НОВАК,
Рівненська область
Comments: |