На пошту повернула їх дорога
У вівторок у селищі Голоби Ковельського району вирує базар. Недалеко знаходиться місцеве поштове відділення, тож люди, зробивши закупи, одразу повертають сюди. Того дня тут особливо завізно, як-то кажуть. Більше двох десятків людей коло віконечка. Ми й самі стали в чергу, щоб не створювати незручностей. А коли підійшли до дівчат-листонош, то у людей запитали, чи дозволять нам кілька хвилин поспілкуватися. «Ви тільки гарно напишіть про них. Трудяться, як бджілки», – почули.
Галина СТЕЦЮК та Галина ПАВЛОВИЧ
Очолює поштове відділення Галина Стецюк. Прийшла сюди працювати 20-літньою дівчиною у 1985 році. Що цікаво, у трудовій книжці Галини Степанівни лише один запис про прийом на роботу – у відділення поштового зв’язку. Її найперша помічниця та права рука оператор Тетяна Сорока має солідний трудовий стаж зв’язківця – 37 років. На пошту прийшла стежкою мами, яка була листоношею.
Місцеві жителі знають, що на пошті можна не лише передплатити улюблене видання, а й сплатити за комунальні послуги, поповнити рахунок мобільного телефону, навіть застрахувати авто, та отримати ще чимало різних послуг. Тому щодня торують сюди шлях.
– Іноді буває, до двохсот людей приходять, сто хочуть оформити передплату. 695 громадян отримують у нас пенсії, – каже Галина Степанівна. – Усім потрібно встигнути надати необхідні послуги. Хоч і смішно це звучить, але інколи ми з Танею на одному стільці сидимо: вона приймає платежі, а я роздруковую квитанції. Ось так і встигаємо все. Разом з нами трудяться шість листонош, які обслуговують не лише селище Голоби, а й навколишні села.
Галина Павлович пропрацювала листоношею 25 років, але за станом здоров’я мусила залишити роботу. Проте через деякий час знову сюди повернулася. Галина Семенівна каже, що любить пошту, спілкування з людьми. «І, чесно кажучи, у якійсь іншій сфері себе не уявляю», – усміхається. Її підтримують й колеги. Це лише на перший погляд здається, що працювати на пошті легко. Насправді, робота вимагає великої відповідальності та працелюбності. А ще – знань у бухгалтерії, торгівлі та психології, бо до кожного клієнта потрібно знайти підхід. Видно, голобські поштовки успішно освоїли усі ці професії, бо люди відгукуються про них добре, з повагою.
– Дівчата і пенсію вчасно приносять, і товари необхідні. Не зважають на те, дощ іде чи сніг мете. Ми сидимо у хаті, а вони до нас йдуть. Велике їм спасибі за таку нелегку працю. Так і напишіть у газеті, – наполягала 76-річна Ольга Столярчук.
Руслана ТАТАРИН,
Волинська область
Фото автора
| Comments: |
