Беркатюги
Схаменіться, «БерКатюги»!
Нас зламать не вдасться!
А ось вам за «спецзаслуги»,
За гріхи воздасться!
Дозвольте, шановні поети Волині,
Музики, художники і вчителі,
У вас запитати: «А де ви є нині,
Коли такий безлад на
нашій землі?»
Лупасять дітей без жалю «БерКатюги!»
Кривава у них урожайна
пора,
Лютують, як пси,
Цербер-Яника слуги!
Пора на ланцюг їх!
До буди пора!
Навкруг дух свободи,
майдани, намети!..
А вас щось не видно
в тумані, ПееР!
Де ваші, шановні,
слова-кулемети?
Невже їх заклинило в СССР!
Невже вас вкололи
наркоз-нафталіном?
Отямтесь нарешті! Розкрийте свій рот!
Під сраку влупіть поетичним коліном
Цій владі, що нищить й мордує народ!
Валерій НЕКРАСОВ
| Comments: |
