На сайті «Національної медичної премії» влітку опубліковано імена кращих працівників системи охорони здоров’я України. У реєстрі «ТОП 100 в медицині» – 113 практикуючих лікарів, серед яких і четверо волинян. До рейтингу найкращих потрапили Галина Морочковська, заступник головного лікаря Волинської обласної інфекційної лікарні, Ярослав Семицький, завідувач анестезіологічного відділення КС «Луцька міська клінічна лікарня», Степан Троцюк, лікар-анестезіолог відділення анестезіології для новонароджених та недоношених дітей Волинського обласного дитячого територіального медичного об’єднання, та Олександр Шостак, головний лікар амбулаторії у селі Старий Чорторийськ Маневицького району.
Олександр Леонтійович, який завідує амбулаторією загальної сімейної медицини у Старому Чорторийську, був здивований, що потрапив до цього рейтингу, адже працює у сільській глибинці. А приходити на допомогу людям у віддаленому населеному пункті доводиться і вдень, і вночі, і навіть під час відпустки:
– Не скажеш хворому, що я на відпочинку, коли в нього щось болить, – зауважує лікар.
На людський біль йому довелося надивитися багато. Адже після закінчення Ковельського медучилища довелося служити в Афганістані. – Із 30 осіб, які були у групі, семеро побували на війні. І, на щастя, всі повернулися додому! З усіма хлопцями спілкуємося й досі. Адже, вважаю, афганська дружба найміцніша, випробувана, як кажуть, порохом, – розповідає Олександр Леонтійович. – Прослужив я в Афганістані два роки фельдшером рятувально-пошукового загону. Видовище, коли вилітали і піднімали з поля бою вбитих, поранених, – не для слабодухих.
– Боялися?
– Не боявся тільки дурень. Адже кинули на війну необстріляних солдатів, які про військові дії читали тільки у книжках. Біль від побаченого залишився і дотепер. Адже страждали молоді люди, яким би жити і жити… Поранених підбирали, надавали першу медичну допомогу і сортували: одних залишали лікуватися на місці, інших відправляли в Кабул у госпіталь, а третіх – на поправку у Союз. Окрім поранення, радянські солдати дуже хворіли – в основному інфекційними хворобами: вірусним гепатитом, дизентерією. Адже в Афганістані панувала надзвичайна антисанітарія – населення ж переважно кочівне. Місцеві були адаптовані до тих умов, в яких проживали, а от наші хлопці страждали. І що найцікавіше: афганців дуже легко лікували (вони також до нас зверталися). Наприклад, запущену пневмонію їм виліковували за два-три дні бензилпеніциліном. А наші довго валялися у госпіталі… На наших солдатів ще впливала й зміна клімату.
– Після звільнення з армії, мабуть, вирішили продовжити навчання?
– Так. Вступив до Дніпропетровського медінституту. Після його закінчення працював два роки на Дніпропетровщині. Однак дружина засумувала за Волинню, і ми повернулися додому. Отак із 1996 року і працюю у Старому Чорторийську.
Головний лікар амбулаторії каже, що сьогодні хвороби дуже «помолоділи». Людям дошкуляють проблеми серцево-судинної системи, органів дихання, туберкульоз. Олександр Леонтійович відзначає, що багато хто не цінує життя, зловживає алкоголем, веде неправильний спосіб життя. Тож і туберкульоз ніяк не можна побороти: лікування довготривале, а той, хто п’є, позбутися пагубної звички не хоче. Тож і виходить, що всі старання медиків зводяться нанівець з вини самого хворого.
Олександр Леонтійович уже й не пам’ятає, коли їздив кудись відпочивати під час відпустки. Усе вдома, у сільських клопотах. Тож люди просять його допомогти і вдень, і вночі. Радіус обслуговування населення амбулаторією – 15 кілометрів, а це три села. Є в амбулаторії і 10 ліжок денного стаціонару.
У щільному графіку лікаря є дні, коли він зустрічається з тими, хто пройшов Афганістан.
– Щороку ми вклоняємося могилам тих воїнів-афганців, які вже померли, – каже медик. – З тої війни хлопці поверталися скаліченими або фізично, або психічно. Тож уже багатьох немає на цьому світі.
Лікар, який в роки війни був на передовій, тепер входить до первинної ланки медицини. Зізнається, що й старший син навчається у медичному університеті. І не виключено, що він також обере фах сімейного лікаря.
Марія ДУБУК,
Волинська область
Фото автора
Щоб зміцнити імунітет, Олександр Шостак радить:
Більше стежити за харчуванням, щоб до раціону завжди входили фрукти, які містять вітамін С.
Позбутися пагубних звичок: не зловживати спиртним та не курити.
Загартовувати організм (лікар сам і влітку, і навіть у холодну пору року купається у джерелі, яке обладнали ченці місцевої обителі). До купання у холодній воді людина має прийти поступово, через обтирання та обливання.
Не допускати переохолодження організму.
Не відкидати методу захисту від інфекційних хвороб – імунопрофілактики: більше пити чаїв з лимоном, вживати настоянки ехінацеї.
Comments: |