Піст – це ліки, якими треба вміти користуватися
Пилипів піст (з 28 листопада до 7 січня) починається від свята Святого апостола Пилипа, який припадає на 27 листопада. Апостол Пилип уславився проповіддю слова Божого та численними випадками зцілення людей. Православна церква називає його учнем, другом Господа і наслідувачем страждань – його розіп’яли на хресті, як і Спасителя.
У переказах розповідається, що святий Пилип перед своєю мученицькою смертю просив у Бога кари для своїх мучителів. За це йому було оголошено, що як покуту він 40 днів після смерті не зможе увійти до раю. Тому святий Пилип просив інших апостолів постити за нього, а ті всім вірним теж доручили 40-денний піст. Та остаточно уклали час різдвяного посту на Соборі 1166 року в Царгороді. Отже Православна церква має прадавню традицію, за якою вірні готуються до празника Христового Різдва молитвою, постом, святим таїнством сповіді і причастя.
Головна ідея Пилипівки полягає у поєднанні фізичного посту з духовним. У цей час забороняється вживати м’ясні та молочні страви, яйця. Піст полегшується для тих, хто хворіє або працює на важких роботах, вагітних і хто годує грудних дітей. У піст заборонено вінчання, а от хрещення проводяться.
«Можна багато поститися, молитися і добра робити, але якщо при цьому буде марнославство, то станемо подібні бубну, який гримить, а всередині порожній. Марнославство спустошує душу, і потрібен великий досвід, довга боротьба, щоб побороти його», – сказав святий Силуан Афонський. Тому треба просити у Господа смирення.
Або ще можна почути: «Для чого йти сповідатися, якщо знову буду грішити?» На це запитання дуже мудру відповідь дав Паїсій Святогорець: «Брате, гріх – це як хвороба! Хворієш не один раз. Можна багато разів хворіти однією і тією ж хворобою. Та кожен раз, захворівши, ідемо до лікаря і приймаємо ліки, які він нам приписує. Так і з нашою душею: кожного разу, коли тебе настигає хвороба – хай одна і та ж – спіши покаятися й висповідати гріх. Прийде час, і благодатні ліки зцілять твою хворобу». Недарма й піст називають ліками, якими треба вміти користуватися.
«Скільки віднімеш від тіла, стільки додаси сили душі», – сказав святий Василій Великий. А ще праведники усіх часів стверджують, що любов до Всевишнього неможлива без посту. Страх Божий спонукає людину постити, коли у житті її трапляється якесь лихо. І через піст, покаяння та молитву рятуються від гніву Господа. Незліченні випадки, коли це зупиняло хворобу, рятувало від смертельної небезпеки, нещастя. Піст допомагає людині здобути «сокрушенність і смиренність». Це час для активності духу, боротьби з млявістю, лінощами, зманіженістю, розслабленням волі і тіла. Особливо піст потрібен духовно немічним: схильним до гніву, осуду, сваволі, впертості, наполяганні на своєму, легковажним, розсіяним, недбалим, малодушним, пристрасним...
Ольга ЖАРЧИНСЬКА
| Comments: |
