Виживають за рахунок картоплі
Про село Гайки, що в Турійському районі на Волині, наша газета вже писала. Адже продукцію, яку вирощують місцеві селяни, розвозять по всій Україні. Яка ж зараз ситуація зі збутом картоплі? Господарі кажуть, проблем немає. Трударі з Гайків уже давно протоптали собі дорогу до Львова, Одеси, Харкова, Києва. Картоплю із волинського села розкуповують миттю. Бо якісна.
Валентина Базярук: «Картопля із села Гайки має попит»
У Гайках про картоплю годинами можуть розповідати і представники сільської інтелігенції, й індивідуальні власники господарств, і всі депутати ради, і навіть сільський голова. Анатолій Жолоб каже, що коли колгосп почав занепадати, а відтак, люди втратили роботи, то громада всерйоз задумалася, як виживати. Притому вирішували проблему всі гуртом.
– Активно люди взялися за картоплярство у 2005 році. Це було рішення громади, – каже сільський голова Анатолій Федорович. – Добрі починання були підтримані обласною програмою щодо розвитку картоплярства на Волині. Нам допомогла Волинська дорадча служба, яка проводила у селі семінари. Трударі їздили у господарства, які займалися насінництвом. Спочатку ми вчилися працювати. Згодом півтонни насіннєвої картоплі отримала Марія Антонюк, яка перевіряла понад двадцять сортів бульби – чи придатні вони для наших грунтів і кліматичних умов. Тож з роками по нашій сільській раді масовою культурою в індивідуальних господарствах селян стала картопля. На досягнутому не зупиняємося – і далі вчимося. Проводити дні поля, семінари допомагає районна станція захисту рослин. З роками ми довели, що на наших поліських піщаних грунтах можна вирощувати гарні врожаї бульби: чисту і без парші, не потріскану і без дротяника. Адже хто дотримується технології, садить якісні сорти, вчасно підживлює поля, той має гарні врожаї і, відповідно, хороші прибутки. Тому що ціна на картоплю зараз висока – більше трьох гривень за кілограм. Зароблені гроші трударі витрачають на купівлю техніки (по сільській раді на 200 дворів є майже 80 тракторів, зерно- та картоплекомбайни, автомобілі). За виручені кошти ремонтують сільськогосподарські будівлі, власні оселі, вчать дітей, тобто живуть.
- Сільський голова Анатолій Жолоб знає всі тонкощі вирощування овочів
– Але одна справа – виростити картоплю, інша – її вдало продати?
– З цим немає проблем. Адже на полях ростуть однакові сорти бульб, і машину, яка приїжджає в село, за кілька годин завантажують якісною продукцією, – наголошує керівник громади. – Люди мають техніку, тож і самі її возять на оптовий ринок «Шувар» у Львові. Продають гайківську картоплю на ринках Києва, Харкова, Одеси. Наприклад, Василь Сімчук налагодив зв’язки з базами відпочинку поблизу озера Світязь. Там він продає борщовий набір. Люди вже навчилися вирощувати ранню картоплю навіть під агроволокном. Дехто із селян торгує молоком у спальних районах міста Володимир-Волинський, тож заодно збувають там і картоплю. Отримували селяни по 300-400 центнерів з гектара. Вирощували 32 сорти еліти, супереліти, першої та другої репродукції. Тому й не дивно, що є результат. Цього року були дещо несприятливі погодні умови. У декого городи підтопило. Ретельно треба обробляти поля і проти фітофторозу. Зазвичай, уже 22-24 червня ми проводимо перше обприскування картоплі проти цієї хвороби, інакше щонайменше 30 відсотків врожаю втрачається (а про товарну бульбу уже й годі говорити). Крім того, вона любить «дихаючий» грунт, – зі знанням справи розповідає сільський голова. – Її треба окучувати максимум шість разів. Тоді й результат буде.
А щодо зберігання продукції, то і з цим проблем немає. Люди повикупляли колгоспні овочесховища і склади, де зберігають бульбу. Хвилює господарів тільки ціна. Минулого року вона була для селян надто низькою. Цьогоріч приватні господарники отримають хороший прибуток. А щоб якось підстрахуватися, люди, окрім картоплі, почали вирощувати ще й гречку та сою, які без проблем продають.
– Усі господарі – це в основному молоді люди, які мають спеціальну аграрну освіту, то ж і не дивно, що цікавляться новинками. Буває, що деякі засоби захисту в Україні ще не розрекламовані, але наші селяни вже про них знають завдяки колегам з Польщі, з якими спілкуються, – додав Анатолій Федорович.
Валентина Степанівна Базярук із сім’єю засаджує картоплею аж два гектари поля. Жінка розповідає, що збутом бульби займається її чоловік Павло. Здебільшого продає її на оптовому ринку у Львові. Насіннєву купують власники приватних господарств. Вона каже, що якби був оптовий ринок на Волині і гарантований збут продукції, то селяни могли б вирощувати в десять разів більше картоплі. Хоча на індивідуальні господарства і так припадає понад 80 відсотків вирощених в області овочів.
Марія ДУБУК,
Волинська область
Фото автора
| Comments: |
