Як геолог став поштарем

І зробив Володимирецький центр зв’язку одним з найкращих в Україні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У начальника Центру поштового зв’язку №7 Рівненської дирекції УДППЗ «Укрпошта» Мефодія Бедика дев’ятого жовтня – п’ятдесятилітній ювілей. Серйозний керівник, людина слова – таким знаємо його ми і так його характеризують колеги та підлеглі. Понад 20 років Мефодій Сергійович віддав цій роботі, вивів свій центр на передові позиції, а в майбутньому ще багато звершень. Хіба міг колись геолог-розвідник подумати, що зробить таку кар’єру у поштовій галузі? Все більше про життя, а менше про роботу ми цікавилися у ювіляра, зустрівшись із ним напередодні свята.

– Так, за освітою і за покликом душі я – геолог-розвідник. Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут. Повірте, мені й досі та професія пахне. Вісім років пропрацював у Львівській георозвідувальній експедиції, займався буровими роботами – розвідували шахтні поля. А потім дружина перетягнула мене сюди, на малу батьківщину. Оскільки тут роботи за спеціальністю не було, мусив десь влаштовуватися. Пішов економістом на пошту у районний центр зв’язку. Думав, тимчасово. Але за півроку став заступником начальника, а ще за шість місяців – начальником районного вузла поштового зв’язку. Відтоді тут і працюю – уже 23 роки…

– Тим не менше, ваша вимушена зміна діяльності приносить непогані результати – центр №7 вважається одним з найкращих в області.

– Ну, так, ми вже років 10 років тримаємося в лідерах. А за деякими показниками – продуктивністю праці, рентабельністю, заробітною платою на одного працюючого – ще й найкращими в Україні.

– Як Вам вдалося досягти таких успіхів?

– Копіткою працею. Секрет тут один – робота з колективом. Я знаю кожного з 200 працівників, які тут працюють: від листоноші до начальників відділень. До того ж, у нашому колективі 99% – це жінки. Буває, що доводиться по 40 декретних відпусток одночасно підписувати. Я дуже ціную у працівниках відданість своїй справі. Якщо людина віддана роботі, з нею можна мати справу. Без розуміння і відвертої співпраці між керівником та підлеглим (навіть найнижчої ланки) якихось результатів досягти дуже важко.

– З чого починається Ваш робочий день?

– З аналізу доходної частини за попередній день. Кави не п’ю – так уже склалося.

– Що для Вас найголовніше у житті?

– Моя сім’я, мої діти. Намагаюся присвячувати їм більше часу. Тим паче, цього року мій найменший син Андрій пішов у перший клас.

– Можете себе охарактеризувати – який Ви є?

– Кажуть, що як керівник – вимогливий, а у деяких питаннях навіть суворий. А дружина Тетяна впевнена, що непоганий.

– Ви є активним користувачем Інтернету?

– Читаю новини, цікавлюся науково-історичною тематикою. А завдяки соціальним сайтам маю можливість шукати своїх однокурсників-геологів. Адже група у нас була інтернаціональна..

– Ваше улюблене місце відпочинку?

– Вдома, на городі (сміється – авт.).

Мирослава КОСЬМІНА,

Рівненська область

Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО

P.S. «Вісник+К» приєднується до всіх привітань з нагоди ювілею. Хочемо побажати Мефодію Сергійовичу козацького здоров’я, поліського довголіття, родинного тепла та затишку. Щоб з Вами завжди поруч ішли віра, надія та любов!

Мефодій БЕДИК

• Нравится
•