Основною годувальницею селян завжди була корова. Тому й не дивно, що господарі з особливою шаною ставилися до своїх Рябуль. З далекої минувшини і дотепер з вуст в уста передаються повір’я, які вчать, як правильно чинити, щоб у хліві велося.
Коли купуєш скотину, треба брать з рук із налигачем, бо без налигача – без молока.
Продаючи тварину, треба відрізати трішки шерсті, щоб худоба не перевелася.
Як корова б’є ногами при доїнні, то треба з чотирьох ніжок стола зішкребти дерево, цей зішкріб запхати в хліб і дати корові з’їсти, то тоді перестане бити.
Як тільна корівка зализується наперед, то буде мати бичка, а коли назад, то буде мати теличку.
Не можна нікому нічого позичати, як корова отелиться, бо зменшиться молоко.
Не можна бити корову очеретиною і сухою палицею, бо хворітиме.
Comments: |