Джерело у Заглині вилікувало дівчину від раку крові
В Україні є дуже багато святих місць і майже повсюди вони, так би мовити, позначені цілющими джерелами, які найчастіше пов’язані з іменем Богородиці. Складається враження, що таким чином наша заступниця Матінка Божа кличе нас до себе, аби стати нам у помочі. Святе джерело в урочищі Заглина у Жовківському районі на Львівщині теж прославилося неймовірними випадками зцілення людей від важких хвороб. Щороку 13 вересня на греко-католицьке свято Положення Пояса Пресвятої Богородиці тут проводиться відпуст – і біля джерела звідусіль збирається тисячі вірян.
Богородиця подарувала Марусі джерело
Місце, де знаходиться Святе джерело Пречистої Діви Марії, називають у цих краях ще й Марусею або Самцем. Його трьохсотрічна історія дуже цікава, і вона ще і ще раз переконує у тому, що перед силою Божою ми немічні і боротися з Господом, як це робив комуністичний режим, – марна справа.
Знаходиться воно неподалік села Монастирок. Тут неймовірна тиша, хоча місце не безлюдне, а благодать відчувається одразу. Саме у тутешніх лісових хащах і печерках в давні часи ховалися від татар монахи-втікачі. Від того монастиря залишився лише невеличкий мур, а ще дощі вимивають на церковному подвір’ї кості ченців. Перекази свідчать, що у цьому монастирі у певний час залишився тільки один чернець. Він жив самітником, проводячи весь свій час у молитвах, тому монаха й назвали Самцем, бо імені його ніхто не знав.
Неподалік монастиря люди випасали худобу. Дівчинка Маруся часто відлучалася від своїх ровесників, аби помолитися саме на тому місці, де жив Самець. І ось одного разу поміж дерев з’явилося незвичне світло, яке набрало обрисів жінки. Дівчинка злякалася, але почула голос: «Не бійся, дівчинко, на цьому місці є особлива Божа благодать». Дитина розповіла про це односельчанам і священику, проте їй майже ніхто не повірив. Та коли вона, плачучи, показувала те місце, де бачила прекрасну жінку, то знову вгледіла знайому постать. Богородиця попросила її підійти і розгорнути рукою пісок. Коли вона це зробила, сталося диво: з-під землі одразу забило джерело. Люди впали на коліна і почали слізно молитися. Ось тому до цього часу це джерело називають ще й Марусею. Кажуть, що сталася ця подія 13 вересня XVII століття, але у якому році, невідомо. Відтоді люди поставили біля джерела хрест, а щоб звести капличку, потрібно було викупити землю у пана Семінського.
І сталося так, що невдовзі панова донька втратила зір. Він возив її до лікарів по всьому світу, та ніхто не міг допомогти дівчині. Тоді Семінський прислухався до селян, які радили вмивати дитину джерельною водою. Слуги щоранку відвозили дівчину до джерела, і згодом вона прозріла. На радощах пан віддав ту землю селянам, де швидко збудували капличку. Освятили її 13 вересня 1872 року на свято Положення Пояса Пречистої Діви Марії. Але одразу треба зауважити, що тут немає поділу – біля джерела моляться люди усіх конфесій, адже Бог у нас один.
Чудесні зцілення
Дуже важкі часи пережило це святе місце за радянської влади. Капличку, хрест, навіс над джерелом атеїсти руйнували постійно, але місцеві люди знову її зводили. Тут добре пам’ятають, як за ніч перед 13 вересня люди чи не щорік встановлювали каплицю. Бувало, що райкомівці сиділи біля джерела цілу ніч, аби сюди нікого не пустити, та лише вони від’їжджали, як одразу з лісу виходили люди і починали ставити капличку знову (її приносили частинами), і на ранок відправа все одно проводилася.
І коли нарешті Україна вирвалася з-під впливу Москви, місцеві жителі відчули спокій і джерело належно впорядкували. Люди можуть не лише набрати там води, а неподалік ще й зроблено неглибоку купіль, куди хворі заходять, щоб і таким чином отримати поміч від Божої Матінки. Тут постійно проводиться служба Божа, відправляються молебні за здоров’я. А ще встановлено скульптуру Божої Матері, де є невеличке місце із землею, привезеною з єрусалимського Храму Гробу Господнього.
Читаючи відгуки людей, які відвідали це місце, одразу стає зрозуміло, що тут відбувається дуже багато зцілень від різних хвороб. Хоча чимало записів саме тих хворих, які мали проблеми з ногами. Є дивовижні свідчення, які для невіруючих видаються фантастичними.
Мирослав Солтис, парох зі Львова, маючи чимало проблем, найважче випробування пережив, коли у 1998 році почув від лікарів, що у нього канцеронома гортані. Після лікувань у важкому стані приїхав до цього джерела, впав у воду і довго молився. Він живе й досі.
Історія, яка трапилася тут ще у 1968 році, облетіла тоді всю округу. У сім’ї Ганни Єсип із села Середкевичі син Іван несподівано перестав володіти однією ногою, а тому мусив стрибати на одній. Це тривало чотири місяці. 13 вересня мати взяла п’ятирічну дитину на плечі і понесла до джерела. Спочатку молилися біля каплички. Потім мама помила хлопчика у воді і хотіла брати на спину, але він став на обидві ноги і побіг… Тепер Іван щороку приходить сюди, аби подякувати Матінці Божій за таку поміч. А отець Богдан із села Деревня постійно мав проблеми з горлом. І коли він почав лікуватися цією джерельною холоднючою водою, забув про свою хворобу.
Та найбільше вражає ще одне зцілення на цьому джерелі. У 1986 році Іванці Думич із села Думичі львівські лікарі поставили діагноз – гостра лейкемія. Дитина була у важкому стані, лікарі не давали жодної надії на одужання. І тут хтось порадив її матері відвезти дівчинку до Марусі і 12 разів мити її у джерелі до сходу сонця. Мати впросила місцевих жителів, щоб прийняли їх на ніч, бо їздити сюди було їм далеко. Після дванадцяти світанків з купелями на джерелі дівчина повністю одужала. Лікарі дивувалися і дивуються досі, адже Іванка була найскладнішою пацієнткою у гематологічному відділенні Львівської міської лікарні №8. Зараз Іванна заміжня, має дитину.
Випадків, коли люди отримували тут зцілення, дуже багато. Але варто пам’ятати одне: усі вони мали велику віру. Звичайно, у нашому приземленому розумі вмістити такі речі важко, але розум Божественний – всесильний і всемогутній – його нам не осягнути ніколи. Тому і святі отці у своїх трудах, і священики на проповідях кажуть, що треба вірити у силу молитви. Якщо людина йде до святого місця як до Небесного лікаря, то вона не залишиться без допомоги.
Ольга ЖАРЧИНСЬКА,
Львівська область
Фото автора
| Comments: |
