Один із найстаріших храмів Ратнівщини відсвяткував 230-річчя. Збудований він у невеличкому селі Краска в ім’я Успіння Пресвятої Богородиці у 1783 році, раніше храм мав статус кладовищного. Тривалий час належав до приходу села Заліси. Приблизно через сто років храм майже повністю обновили. І більш як через 200 років його ще раз обновили, адже він був закритий, а громада знята з державної реєстрації. Та храм зберігся завдяки тому, що був внесений до реєстру пам’ятників архітектури національного значення.
Історію «відвойовування» храму розповів колишній його староста Іван Тусюк. Іван Якович багато чого знає з історії села та храму, адже тривалий час старостував і його дід. У храмі був літопис села, його вели священики з дня заснування церкви. Та той літопис пропав.
- Коли закрили церкву у 1961 році, я три з половиною роки їздив аби її знову відкрили. Був у Міністра по релігії Харчева у Москві, він показав документи, що наша церква діюча, а я їм показав три фотографії церкви, на якій уже дах обвалився. Вони взяли якусь книжку Волинської області, в якій всі церкви, і звірилися по моїх фотографіях. Тоді погодились, що то та сама церква. Був у Києві, зустрічався з Леонідом Кравчуком, він тоді заявив, що поки він при владі, ні одна церква в Україні не відкриється. А віддали нам храм лише у 1989 році. Ніхто й не надіявся, що громада його відремонтує. Комуністи навіть відписувалися, що стіни порохно, у які пролазять пальці.
Перед тим, як віддали нам церкву, мені приснився сон, у якому прийшов дід у білій сорочці і сказав, що швидко віддадуть церкву, а з правого боку біля престолу знайду церковні документи. Розчищаючи храм, я знайшов Антимінс – плат із мощами, який повинен лежати на престолі у церкві, якщо немає такого плата – літургія не звершується. Він був виписаний ще Шептицьким. А літопис села не знайшли. Лише декілька листів із земельної книги та дві карти. Одна з них – 1880 року, знаходиться у мене, а іншу, ще старішу, віддав владиці Варфоломію для музею.
Іван Якович був старостою у церкві в часи відбудови. Багато церковного начиння зробив своїми руками. Він і зараз займається оздоблюванням ікон, які не продає, а дарує церквам, монастирям.
До речі, храм у Красці – єдиний храм на Ратнівщині, який відноситься та Старовижівського благочиння.
З нагоди престольного свята у храмі відбулося святкове Богослужіння, яке провів разом зі священиками округи настоятель храму отець Олександр. А вже пізніше у місцевому клубі відбувся гарний, великий концерт. Його учасниками були і діти, і молодь, і дорослі. Відбувся розіграш лотереї і святкова дискотека.
Comments: |