Розповів київський професор Євген Шепетько хірургам волинської області
Нещодавно на Волині побував професор кафедри хірургії №3 Київського національного медичного університету імені О.О.Богомольця Євген Шепетько. Хірургам зі всієї області він представляв роботу на тему «Інноваційні технології хірургічного лікування гострих шлунково-кишкових кровотеч», яка висунута на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки за 2013 рік. Євген Шепетько є у складі тих десяти авторів, які довго і клопітливо досліджували нові методи лікування хворих із кровотечами.
– Євгене Миколайовичу, чула, що ви на Волинь не вперше завітали?
– Я народився в Білорусі, у Брестській області. Але після закінчення медичного інституту був направлений проходити інтернатуру тут, у Волинській обласній лікарні. Під керівництвом чудового хірурга Івана Шаварова побував і в шлунковій хірургії, і в ургентній, тобто спробував весь спектр хірургічних втручань. А працювати я поїхав у Старовижівську районну лікарню, де мене два роки опікав завідуючий хірургічним відділенням Василь Пецентій. У 1980 році вступив у Київську клінічну резидентуру і з того часу своє життя пов’язав із центром шлунково-кишкових кровотеч.
– Наскільки небезпечна ця хвороба?
– Шлунково-кишкові кровотечі – це велика проблема не тільки у нас, а й за кордоном. Щороку в Україні лікується близько 50 тисяч хворих з таким діагнозом, а в США – 300 тисяч хворих на рік, і їхні затрати на усунення сягають двох мільярдів доларів. Близько 53% всіх кровотеч – це, звісно ж, ті, які виникли в результаті виразки, 10% становлять пухлинні кровотечі, 7% – із варикозно розширених вен стравоходу при церозі печінки тощо.
– На яких результатах базується ваша із колегами робота, що вдалося довести?
– Було досліджено лікування 49 тисяч 400 хворих з різних центрів шлунково-кишкових кровотеч. Мета, якої ми дотримувалися: широкомасштабне впровадження у хірургічну практику нового напряму в лікуванні з пріоритетним використанням малоінвазивних ендоскопічних та лапароскопічних методів зупинки і профілактики рецидиву кровотеч. Ми розробили нові технології виконання органозберігаючих відкритих оперативних втручань, адже досі подібну хворобу усували традиційно – наприклад, резекцією шлунку. Тож можемо стверджувати, що із новим методом зменшилася кількість летальних випадків у післяопераційний період, покращилися функціональні результати. Ми вже інтегрували цей досвід лікування в стратегічно важливих та великих містах України: Одеса, Чернівці, Львів, Тернопіль, Вінниця, Запоріжжя.
– На якому етапі щодо здобуття державної премії знаходиться робота?
– На другому – триває громадське обговорення із хірургами різноманітних областей. Для авторів важливо в прямому контакті із профільними спеціалістами України довести до їхнього розуміння думку про те, що ці технології є корисними і важливими.
Мирослава КОСЬМІНА
Comments: |