«Кременчани відстояли право на чисте довкілля» – так промовисто називалась одна зі статей Рожищенської районної газети «Наш край». На перший погляд, все прекрасно: задокументовано, затверджено і погоджено у відповідних інстанціях, але…
На моє глибоке переконання, все кардинально протилежно, адже цією проблемою я займаюсь з 2006 року, коли була депутатом Рожищенської райради. Довкілля – це не лише наші обійстя та сільські вулиці. Тепер у Кременці та на його околицях більше немає стихійних сміттєзвалищ, але те, яке вони облаштували, створює екологічну загрозу довкіллю, а точніше, усім чотирьом навколишнім селам: Копачівці, Ужові, Башові і Кременцю. Розташоване воно в урочищі «Долина» на умовному перехресті цих сіл. Дно його не вистелене поліетиленовою плівкою, тому внаслідок перегнивання усе потраплятиме в грунтові води, а з ними в колодязі навколишніх сіл.
Про подібні випадки згадувалося не один раз по радіо і у телепередачах, друкувалось у пресі, та й рожищани це неодноразово відчували на собі. Адже кілька років тому неприємний запах від відстійників сирзаводу та асфальтового заводу доходив і до Копачівки, до того ж Кременця. А скільки незручностей з водою в криницях для жителів вулиць Граничної, Шведа, Толстого, Трудової завдали хімсклади, розташовані поблизу їхніх домівок? Слава Богу, все це минуло. А тепер кременчани, напевне, хочуть провести власний експеримент на своєму рукотворному МВВ (місце видалення відходів) та ще й за власні кошти. Але ж за таку саму вартість Рожищенська дільниця благоустрою могла б їм вивозити сміття у Брище, як це вона робить у Копачівці і Топільному. Думаю, моя пропозиція слушна. Ми ж живемо не лише сьогодні, а завтра житимуть наші діти та внуки.
Віра ГРЕСЬ, с. Копачівка
Рожищенського району
Волинської області
Comments: |