У православний табір на Волині приїжджають французи і словаки
З кожним роком «Стежина добра» набирає популярності
П’ятий рік при Старосільській жіночій обителі, що у Маневицькому районі, діє православний дитячий табір «Стежина добра». І з кожним роком сюди все більше охочих потрапити. А дехто приходить до священиків Волинської єпархії УПЦ і відверто каже: «Зробіть з дитини сильну особистість…»
Священик Сергій НОВАК з вихованцями православного табору «Стежина добра»
– Але ми ставимо собі за мету інше: показати, що православ’я, юнацтво і радість дуже легко поєднуються. Тобто можна ходити до церкви і бути дуже веселою людиною, – розповідає священик Сергій Новак, настоятель Свято-Миколаївського храму Луцька УПЦ та керівник четвертої спортивно-туристичної зміни православного табору. – Можна відвідувати храм і займатися карате. У будь-якій сфері показувати свій талант, але й прославляти Бога. «Стежина добра» покликана не тільки мораль пробудити, але й показати, що церковна людина весела, життєрадісна.
– Хто доклав найбільше зусиль, щоб табір розвивався?
– Насамперед, табір з’явився по молитвах митрополита Волинського і Луцького Ніфонта та завдяки старанням архімандрита Аліпія, який є керівником центру духовно-естетичного виховання, з командою однодумців. У 2009 році починали з двох заїздів, а тепер маємо аж п’ять. І охочих відпочити у таборі з кожним роком стає більше. Зауважу, що дух «Стежини добра» відрізняється від інших таборів. Він дуже радісний. Про це навіть свідчить привітання дітей зранку. Вони один з одним вітаються словами апостола Павла: «Радуйтеся…» Вже цим ми собі програмуємо день. У кожному заїзді – чотири загони. До речі, з малими відпочиваючими працюють вожаті: з хлопчиками – студенти духовної семінарії, з дівчатками – вихованки вищих навчальних закладів. Залучаємо до роботи педагога-організатора, яка має досвід позакласних заходів у школі. На її плечах – творчі вечори. Також працюють у різних змінах спеціалісти. Наприклад, для туристичної ми запросили фахівця з туризму Віктора Валерійовича Бондарука. Він з радістю нам допомагав минулого року, погодився і на цей. Проходять також майстер-класи. Ми їх проводимо не самі, тобто дилетантством не займаємося. А запрошуємо людей, які на цьому, як кажуть, зуби з’їли. Наприклад, навичкам флористики дітей навчає Катерина Федончук, яка виборювала відзнаки у Європі.
– Мабуть, кожна зміна працює за своїм напрямком?
– Так. Перша – це «Містечко креативності», тобто діти показували і розвивали свої таланти. Друга – англомовна. Малеча вдосконалювала свої знання з англійської мови. Третя зміна – міжнародна. Вже не вперше до табору прибули православні дітки з Франції та Словаччини. Їм Волинь дуже сподобалася. Ви би бачили, як вони сумували, коли від’їжджали додому… Четверта зміна – спортивно-туристична. Вона дещо екстремальна, адже фахівці з дітьми йдуть у ліс на нічне орієнтування, а ще один похід проходить з подоланням смуги перешкод. Тут є навіть навісна переправа над ставком… П’ята зміна – історично-патріотична. Відповідно до тематики зміни формуються й заходи, майстер-класи. А також і духовні бесіди. Над розробкою програми відпочинку у таборі працюють передові педагоги Волині разом зі священиками Волинської єпархії, які надають заходу духовного змісту. Скажімо, під час духовної бесіди увечері біля вогнища діти вчаться аналізувати день, оцінювати себе. А коли людина аналізує себе, вона росте. Працює з дітлахами й музичний керівник. Тож концерти – звична справа. Усі знають табірні чи загонові пісні, беруть участь у театралізованих сценках. Але головне, що під час відпочинку вся зміна приступає до сповіді та причастя…
Архімандрит Аліпій додав, що планів дуже багато. Є намір, щоб «Стежина добра» працювала без перерви. Наприклад, минулого року тут відпочивали онкохворі дітки, інваліди з «Джерела життя». Можливо, незабаром буде й зміна сімейного типу, коли б на відпочинок приїжджали діти з батьками…
– Можливо, взимку тут будуть оздоровлюватися люди похилого віку, – продовжує отець Аліпій. – Адже їм дуже потрібна наша увага та піклування, а заодно і спілкування одне з одним. Тобто планів дуже багато, їх підтримує владика Ніфонт. Тож думаю, нам усе вдасться. От якби ще спонсорів побільшало для табору. Адже поки що його підтримує Ігор Єремеєв, який, ще не будучи народним депутатом, допоміг «Стежині добра» побудувати два басейни для малечі та огородити територію.
– А загалом весь клопіт лягає на плечі владики Ніфонта. Він сюди вкладає не тільки свої кошти, але й душу та серце, – додав насамкінець батюшка.
Марія ДУБУК,
Волинська область
Фото автора
| Comments: |
