Минуло десять років, а рідні й досі не знають правди
Щодня, йдучи на роботу, помічала маленьку дівчинку з виразними блакитними очима. Мама возила її у колясочці, постійно бавилася і розмовляла з маленькою. Та минав час, і очевидним ставало те, що у неї проблеми з розвитком. Дівчинка не виявляла ніяких емоцій, не рухала ніжками і ручками.
– Оля народилася здоровою гарненькою дівчинкою, – ковельчанка Тетяна Дубинюк розповіла про те, що трапилось з донечкою. – У три місяці їй зробили планове щеплення від гепатиту, дифтерії, поліомієліту. Через місяць у донечки розпочалися судоми. Дитина несамовито кричала. Звернулися до медиків. Виявили запалення вушка. Призначили пеніцилін. Не допомагало, з лікарні пішли добровільно. Й досі не можемо напевно сказати, в чому справді причина важкої хвороби, – розповідає Тетяна Григорівна.
Багаторічні поневіряння по лікарях, медичних закладах, скрупульозна діагностика результату не дали. Олечка Дубинюк у 10 років так і залишилась на рівні розвитку чотиримісячної дитини. Її вага близько 10 кілограмів. Тричі після нападів, що за всіма ознаками нагадували епілепсію, Оля була на межі життя і смерті. Якось, не витримавши страждань дитини, Дубинюки поїхали до народної цілительки. Вона провела руками над дитиною й одразу сказала, що хвороба – наслідок щеплення.
– Говорити однозначно, що причиною хвороби дитини стала вакцинація, ми не будемо, та й підтверджень цьому не маємо, – каже мама. – Зла ні на кого не тримаємо. Просимо Господа, щоб дав терпіння, щоб нашій дівчинці стало хоч трошки краще.
Ще одним шансом Дубинюки вважали Київську лікарню «Охматдит». Та і тут їх чекало гірке розчарування. У столиці дитині поставили діагноз – дитячий церебральний параліч. Після Києва Олечку лікували у Луцьку, Сімферополі, Львові. Проходила обстеження у Польщі. Лікарі навіть припускали, що причина ховається на генетичному рівні. Знайомі порадили здати аналізи в інститут біохімії у Києві. Прийшла відповідь, де чорним по білому було написано, що не в генетиці справа.
Після усіх поневірянь Дубинюки ще вірять в диво. Хоч сили і терпіння вичерпалися, у серці жевріє іскрина надії на спасіння дочки. Олечка майже постійно у гіпсі. Раз за разом у неї ламаються ручки, ніжки. В організмі не засвоюється кальцій. На ніжці малечі четвертий перелом. Щомісячної державної допомоги (1200 гривень) ледве вистачає на ліки першої необхідності та памперси. Мама Олі шиє вдома, бо не може залишити доньку без нагляду. Анатолій береться за будь-яку, навіть чорну роботу, аби хоч якусь копійку принести в сім’ю. Остання надія вилікувати доньку – обстеження в Ізраїлі. Та на це коштів у подружжя немає. Є сподівання на тибетську медицину, що потребує ще більших фінансових витрат.
Усі, кому небайдужа доля Олечки Дубинюк, будь ласка, відгукніться! Можливо, хтось може допомогти хворій дитині коштами чи порадить, куди з такими проблемами можна звернутися. Анатолій і Тетяна Дубинюки дуже сподіваються на ваше розуміння і фінансову підтримку.
Кошти для зарахування можна переказати на картковий рахунок 5167987201149982, Тетяні Григорівні Дубинюк, ІПН 2696701826 (благодійна допомога), або через термінали ПБ 5167987201149982, Т.Г. Дубинюк. Усі фінансові надходження також приймаються на рахунок Ковельського дитячого благодійного фонду «Почнемо з малого». Реквізити: р/р № 26001176383400, АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 35684195; Філія «Північно-Західне Регіональне Управління» АТ Банк «Фінанси та Кредит», МФО 333603, код 35684195, р/р 26005169687980 (благодійна допомога для Олі Дубинюк).
Контактні тел.: 098-2664279; 093-1346346 (Тетяна); 063-1461264 (Анатолій); 066-2119951 (фонд).
Уляна НЕСМІЛА,
Волинська область
Фото автора
Comments: |