Депутатські канікули

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відчуваю на серці я пустку,

І мене щось гнітить день при дні.

Депутати пішли у відпустку!

Стало сумно і лячно мені!

 

Я не можу ні їсти, ні спати.

Я без них – наче та сирота!

Де ж ви, любі мої депутати?

Де еліта моя золота?

 

Це ввійшло вже в традицію, в моду.

Тихо часом стає навкруги.

Бо це віддані слуги народу

Повернулись в свої округи.

 

Хтось курує Балі і Канари,

Там нелегко, там сонце пече.

Хоча деяким варто на нари,

Чутки є: там не так гаряче.

 

Ціле літо не буде трансляцій,

«Телік» пилом в кутку припаде.

Ані бійок, ані демонстрацій –

Спокій скрізь! Не шумить, не гуде!

 

Та невдовзі вже осінь настане!

Оксамитна прийде благодать.

Знову весело й радісно стане –

Наші слуги додому летять.

 

Хтось на «Боїнгу», хтось на «Ферарі»,

До роботи всі спрагло спішать.

Місце збору – в парламентськім барі.

Депутатська гряде сіножать.

 

На душі стане весело, ясно,

Серце в грудях, немов горобець.

Відчуваю себе я прекрасно,

Знов зустрінемось ми накінець!

 

Може, я вам скажу і дурницю,

Але я вас благаю, молю:

Краще б ви не вертались в столицю!

Я вас всіх за кордоном люблю!

Валерій НЕКРАСОВ,

м. Луцьк

• Нравится
•