За м’ясо і білий хліб розплачуємося проктологічними хворобами

 

Упевнений онкохірург Олександр Зінчук

Не секрет, що найбільш «сором’язлива» хвороба – саме проктологічна. Навіть пекельний біль чи пухлини «на п’ятій точці», які видно неозброєним оком, не завжди можуть змусити людину прийти до лікаря. От і засиджуються, соромлячись, іноді до четвертої стадії раку прямої та ободової кишки, каже кандидат медичних наук, онкохірург проктологічного відділення Волинської обласної клінічної лікарні Олександр Зінчук.

Як не гірко констатувати, але ріст захворюваності на рак прямої та ободової кишки щороку зростає. Причини тому, пояснює Олександр Григорович, повальне застосування пестицидів, гербіцидів, хімічних регентів (засоби винищення бур’янів) у сільському господарстві. Тобто ми вживаємо забруднені продукти, які ніякої користі нам не несуть. Та й характер харчування у людства помінявся: якщо до війни, за переказами старожилів, вживали м’ясо тільки чотири рази на рік, то тепер – ледь не щодня. Ще один із основних факторів, який впливає на ріст ракових пухлин, – Чорнобильська аварія. Статистичні дані невблаганні: якщо у 1989 році хірурги робили 20 проктологічних операцій в рік, то тепер близько 150.

– Крім того, ще й «пожинаємо плоди» через відмову держави проводити загальну диспансеризацію (нагляд за певними групами людей задля раннього виявлення хвороби, – авт.), – каже Олександр Зінчук. – От і виявляємо раки в запущених стадіях. У Європі, наприклад, люди після 50 років обов’язково раз на рік здають аналіз калу на приховану в ньому кров, що є першим симптомом пухлини. А в Японії рак шлунку в 98% виявляють ще на доклінічному рівні, бо ввели закон, який зобов’язує навіть 30-літніх щороку двічі проходити обстеження. Я вважаю, що диспансеризацію потрібно відроджувати в обов’язковому порядку.

Порушення стільця (закрепи або, навпаки, часті проноси), домішки крові й слизу у калі, переймисті болі внизу живота, схуднення, анемія, загальна слабість – це перші симптоми не тільки раку, а й будь-якої іншої проктологічної хвороби. Подвоєння пухлини відбувається приблизно раз на 100 днів. Спочатку вона буде сантиметр, потім зросте до двох, ще через 100 стане чотири – і так далі в тій же прогресії. Тож не варто її «плекати», а при перших симптомах пройти обстеження хоча б за допомогою колоноскопії (ендоскопічне обстеження товстої кишки). Процедура хоч і неприємна, але потрібна.

За спостереженнями онкохірурга, близько 30% хворих звертаються до них у відділення вже на четвертій стадії з віддаленими метастазами. Тобто відтягують візит до останнього. А дарма, бо вчасно прооперована людина при виявлених ранніх стадіях раку швидко йде на поправку.

У Волинському онкопроктологічному центрі при обласній клінічній лікарні, який функціонує вже 13 років, як виявилося, найнижчий показник смертності при радикальних оперативних втручаннях на рак прямої й ободової кишки. Якщо по Україні становить 6%, то на Волині лише 0,6. Згідно Національного канцер-реєстру за 2012 рік кількість загиблих в області на сто тисяч населення складає 9,4 для раку прямої кишки і 7,3 для раку ободової. Аналогічні показники по Україні 12,3 та 13,4, а по Києву – 12,8 та 14,4. Це говорить насамперед за якість надання допомоги нашими хірургами. Лікарі навчаються, їздять на лекції за кордон. Наприклад, Олександр Григорович із колегами вже чотири рази стажувався у Всеросійському онкологічному центрі, звідти взято кілька методик, які вдало використовуються у нас, зокрема, пластичне збереження заднього проходу при ракові нижньоампулярного відділу. Разом із завідуючим урологічним відділенням Андрієм Онищуком впроваджена радикальна нефректомія при раку нирки. А у клініці Гете у Франкфурті німці взагалі назвали волинських проктологів одними з лідерів у хірургії раку прямої і ободової кишки.

Мирослава КОСЬМІНА,

Волинська область

Фото автора

 

Поради від Олександра Зінчука:

Кожна людина після 50 років має п’ятивідсотковий шанс захворіти раком товстої кишки. У родичів першої лінії тих хворих, які мали таку пухлину, у п’ять разів підвищується ризик почути такий же діагноз. Тож будьте уважні!

Раніше постили 200 днів на рік і жили до 100 років. Чим не привід повернутися до такого раціону харчування?

Не переїдати. Вживати менше м’яса, білого хліба. Натомість більше грибів і ягід, овочів і каш, кисло-молочних продуктів і рослинної їжі, де багато харчових волокон, які збільшують об’єм калових мас, змушують кишечник рухатися, очищають його, збирають токсичні речовини, жовч.

Із алкоголю вживати тільки червоне вино. Недарма після війни черевний тиф лікували кагором – сильним імуностимулятором. Багато пити узварів, води – в день 1,5 літра на дорослого.

Канцероген № 1 для нашого організму – тютюн. Паління опосередковано сприяє раку прямої та ободової кишки!

Спати не на перинах, а на твердому. Корисний біг «підтюпцем» та плавання.

 

 

До речі

Уже півтора року, як в обласній лікарні вводиться найсучасніший метод оперативного хірургічного втручання при раку прямої кишки – гідроскальпель. Тобто струмінь води під тиском від 30 до 70 атмосфер товщиною в 0,1 мм викликає розріз тканин. При цьому відсутня кровотеча. Такі операції найбільш застосовуються при раку прямої кишки та при резекціях (відсіканні) метастазів у печінці. Гідроскальпель вдвічі скорочує тривалість операції. Адже є такі, що робляться по шість годин, зокрема при реконструктивній хірургії прямої кишки (після видалення онкопухлини людина мусить ходити з калозбірником. Лише через рік їй робитимуть операцію з відновлення заднього проходу). Незамінний гідроскальпель і при збереженні заднього проходу при низьких пухлинах прямої кишки.

 

• Нравится
•