Не пив, не курив і до старості дожив!
Андрієві Данилюку, що проживає у селі Диковини Горохівського району, йде 90-й рік, а він ще за господарством доглядає, косить і молодшим за себе допомагає!
Життя Андрія Пилиповича, яке розпочалося у 1923 році, було важким, бо був на фронті, де отримав поранення, і є інвалідом Великої Вітчизняної війни. Після служби у Володимир-Волинському технікумі здобув спеціальність механізатора, працював спочатку у місцевій сільгосптехніці, згодом – у колгоспі. Звик до постійної роботи і зараз не сидить без діла. Хоч діти просять, щоб відпочив, та дідусь лише всміхається: «Поки є сила в руках, то буду робити».
90-річний Андрій ДАНИЛЮК ще вправно господарює
– Уже 25 років хворію на цукровий діабет, але не приймаю особливих ліків, а самостійно дотримуюся суворої дієти, – розповідає. – Іноді ноги болять, дає про себе знати поранення, але я на це не зважаю, вночі відпочину, а вдень до роботи беруся. Підліковуюсь у госпіталі та на курорти, коли путівку дають, їжджу. Пережив операції, тричі у комі був, а останній раз шість годин пролежав непритомний, то коли прийшов до тями, лікарі сказали: «Ви, Данилюку, щасливчик!»
Дід Андрій ніякого секрету довголіття не має. Просто завжди був у роботі, ніколи не пив, не курив, може, й тому у доброму здоров’ї до таких літ дожив. Не любить дідусь зими, бо ночі довгі, роботи ніякої нема. А от тепле літо – то його пора. На городі метушиться, односельців провідує. Ходити у гості та спілкуватися дідусь дуже любить. Він часто у магазин ходить, окрім того, що собі продукти купує, то ще й молодшій сусідці допомагає: хліб, молоко принесе.
На місцеву владу не нарікає, каже, що про нього не забувають. На День Перемоги вітають, подарунки дарують, адже він один ветеран лишився на кілька сіл. Його однолітки давно у землі покояться.
А Андрій Пилипович ще сіно гребе, корови пасе. Любить гриби збирати – знає хороші місця і ніколи додому з порожнім кошиком не повертається. І сьогодні життя дідуся Андрія сповнене працею, щирою розмовою і люблячою родиною! Хочеться побажати йому і в сто років так бігати та тішити односельців цікавими новинами.
Наталія ДАНЕЛЮК,
Волинська область
Фото Руслани ТАТАРИН
| Comments: |
