«Будете молитися і вірувати – матимете дитину»

Такі слова чують від лікаря з Києва бездітні пари

На перший день Трійці на Божій горі у селі Великі Бережці, що в Кременецькому районі, прихожани і паломники спостерігали цікавий подячний молебень, який возносився до Бога за народжених дітей. Батьки, які зібралися тут зі своїми довгожданими дітками, переконані, що молитва і велика надія на Господа допомогли їм відчути радість батьківства. А повірити в силу молитви допоміг їм Микола Яковчук із Києва, до якого звернулися, коли фактично перепробували всі методи, які виявилися безрезультатними. Багатьом лікарі поставили страшний діагноз – безпліддя.

Найголовніше – любити Бога!

Кожна пара по-своєму потрапила на прийом до цілителя Миколи Яковчука і так само кожна по-своєму сприйняла те, що почула. Для віруючих людей його методи лікування не були неприйнятними, а от для тих, хто не надто покладається на силу віри, вони виявилися занадто важкими. Тому більшість пар, які не мали діток до чотирьох років, не погоджуються на таке лікування, а от ті, хто вже багато років безнадійно чекає на дитинку, готові пробувати все. Які ж методи лікування пропонує цілитель із Києва?

– Перед зачаттям з благословення отця Папаяніса (прозорливий монах з Афона, до якого їздить Микола Яковчук декілька разів на рік, – авт.) треба обов’язково сорок днів постити, – розповідає Микола Сергійович, який вважає, що ще не може називатися цілителем, а просто біотерапевтом. – Після благословення святих отців з Афона кожні чотири пари з п’яти народжують дитину. Під час цього посту батькам треба три рази висповідатися (належним чином, а не просто сказати «грішний», «грішна»), причаститися і тричі пом’янути померлих. Також треба соборуватися, тобто отримати прощення за забуті гріхи. Якщо після соборування в перші місяці вагітності викидень не стався – значить, дитина буде здоровою. Якщо стався – могла народитися хворою. Щодня батькам треба читати 50 молитов «Богородице Діво, радуйся» з поклонами. Можна зранку і ввечері. Відповідь: «Немає часу» – не знаходить виправдання. Не можу порушити благословення: що від мене вимагають святі отці, те я – від людей. І, виявляється, що для бездітних пар це дуже великі вимоги. А особливо для тих, хто любить м’ясо і не може від нього відмовитися. Також під час посту слід забути про інтимні стосунки. Звичайно, треба ще вирахувати час зачаття, адже важливо саме це, а не день народження. Зачинати дитину в піст не можна, а в році маємо 200 днів посту. Але це вже мої справи, як вираховувати. Чесно кажучи, майбутній мамі не розповідаю, як це роблю, бо багатьом своїм розумом не осягнути такого. Мене сприйматимуть як неадекватну людину. Батькам, які хочуть мати дітей, кажу: «Будете молитися і вірувати – будете мати дітей».

Є простіший метод зачаття, але він, за нашими спостереженнями, допомагає лише кожній п’ятій парі. На Спаса посвятити мед і воду й попросити у Господа благословення на народження дитинки. Зранку натще пити цю водичку і їсти цей мед. А ще взяти у це свято проскурку. Споживши освячені дари, можна зачинати дитину.

Чому Микола Сергійович і його, так би мовити, пацієнти зібралися саме на Божій горі неподалік Почаєва? Бо у цих місцях кожного місяця він приймає їх і просить усіх зануритися у джерело святої Анни, що в Онишківцях. Так само ті, хто лікується у нього і від інших хвороб, групами їдуть у Почаїв, аби поклонитися там до чудотворної ікони Богородиці, святих Іова Почаївського та Амфілохія. А ще разом зі священиками ідуть хресною ходою через джерело святої Анни. Молитви, надія на Бога і велика віра – найкращі ліки, переконаний лікар із Києва. Бог знає, яким чином зцілити людину і кого їй послати для цього.

– Зараз бачимо багато конфесійних протиріч, – каже Микола Сергійович. – Це дуже погано. Бог один і нероздільний, розділилися люди. Головна суть віри не в букві закону, а у любові до Господа! Найголовніше для кожного з нас – любити Бога! І дуже важливо дякувати Богу. Тому й хотілося зібрати батьків, щоб вони зробили це у спільній молитві. Адже таких сімей, яким вдалося допомогти, майже сотня. Минулого місяця в Києві народилося троє діток, і вже на днях чекаємо поповнення в Мінську та Петербурзі.

Залишалася надія лише на Бога і диво

Ті батьки, які зібралися того дня на цьому святому місці, звичайно, дякували Миколі Сергійовичу, проте найбільшу подяку разом возносили до Господа Бога. Як кажуть святі отці, він знає, що кожному з нас потрібно для спасіння душі. Звичайно, після молитви батьки з дітками та Миколою Яковчуком зібралися разом, щоб ще й поспілкуватися, розповісти про своє життя, познайомити дітей, дарованих Богом. Така зустріч припала усім до душі, тому вони вирішили зробити її традиційною: кожного року на перший день Трійці збиратися у цих святих місцях, щоб разом молитися й віддати вдячність Богу за проявлену до них милість.

– Ніхто мені не допоміг, а лише Микола Сергійович, – запевнила Оксана з Луцька, яка за 13 років пройшла через різні процедури, аби лише завагітніти, та марно. – Мій чоловік спочатку скептично поставився до цього методу лікування, тому ми одразу не погодилися. І свекруха теж відмовляла, наполягаючи робити штучне запліднення. Однак мене щось підштовхнуло зустрітися з Миколою Сергійовичем ще раз. Він не багатослівний, а тому наважилася й запитала, чи буде якийсь результат. «Якби знав, що не буде результату, не допомагав би вам. У вас будуть діти», – почула у відповідь. Це довга історія, можна багато розповідати. Скажу, що їздила з ним у святі місця, навіть у дуже давній монастир в Молдову, а вперше у джерело святої Анни заходила у січні. Було, що занурювалася з нежитем і «закладеним» горлом – проходило і одне, і друге. Зараз Марійці 3,5 рочку. Маємо вже й Ганнусю, якій півтора рочку. Другу дитину народили простіше. Прийшли до Миколи Сергійовича і сказали, що хотіли б ще одну – немає куди відтягувати. «Зрозумів», – відповів і лише сказав, коли нам зачинати. Я й справді тоді завагітніла. Звичайно, я безмежно вдячна Богу і Миколі Сергійовичу за наших діток.

Алла з Луцька чекала дитину дев’ять років:

– Коли вже всі методи були випробувані, лежала у лікарнях, оперувалася, залишилася одна надія на Бога і диво, – згадує лучанка Алла. – Звичайно, що не всім легко сорок днів постити. Зрештою, у Миколи Сергійовича до кожної пари індивідуальний підхід – проблеми різні, і тому рекомендації теж. У той час, коли готувалися до зачаття, почувалася дуже спокійною. Жодної тривоги, ніяких емоцій. Коли зрозуміла, що вагітна, був шок. Довідалася про це на свято Чесного Хреста. Одразу пішла в церкву подякувати Богу, а вже потім поїхала в лікарню…

– У нас сім років дітей не було. Їздили до лікарів по всій Україні, – розповідає Тетяна зі Львова. Вона теж приїхала на Божу гору із синочком, якому 2,3 рочку, а п’ятимісячна Іринка залишилися з мамою вдома. – Словом, нам сказали, що дітей не будемо мати. До Миколи Сергійовича порекомендували звернутися друзі наших друзів. Звичайно, погодилися з ним зустрітися – вибору не було. Його методи лікування для нас не були важкими. Ми зі Львівщини, тому постити, молитися, утримуватися від інтимних стосунків – це не проблема. Через півроку після цієї зустрічі я завагітніла. У це важко було повірити. Коли народився Тимофій, ми через деякий час знову поїхали до Сергійовича на джерело святої Анни підлікуватися. Після повернення звідти знову завагітніла.

Як бачимо, таки правда, що все неможливе для людини – можливе для Бога. Треба лише у це вірити.

Ольга ЖАРЧИНСЬКА,

Тернопільська область

 

• Нравится
•