Коли серце розривається від горя – це не тільки метафора…
Як «латають» наші двигуни у грудях, розповідає кардіохірург Володимир Пецентій
Володимир ПЕЦЕНТІЙ
у 1996 році закінчив Львівський медінститут. Інтернатуру проходив на базі Луцької міської лікарні. З 1999 року працював торакальним (легеневим) хірургом у Волинській обласній лікарні. З 2002 року – кардіохірург у Волинській обласній лікарні. З лютого 2013-го – завідувач відділення кардіохірургії.
Кажуть, що у кожної серцевої хвороби своя любовна історія. Наскільки цей вислів відповідає істині – навряд чи дізнаємося. Це тільки статистика буде точна у своїх твердженнях: смертність від серцево-судинних хвороб у людства на першому місці. Але медицина постійно розвивається, і навіть наші волинські кардіохірурги тепер можуть творити чудеса – серця «латають» і знову запускають. Лікар вищої категорії, завідувач відділення кардіохірургії Волинської обласної клінічної лікарні Володимир Пецентій каже, що нашому двигуну у грудях можна допомогти, аби люди частіше прислухалися до нього і при перших збоях йшли на перевірку.
Операції на серці з його зупинкою по кілька годин та використанням апарата штучного кровообігу вважаються найскладнішими у світі. Тим не менше, волинські кардіохірурги роблять близько ста таких хірургічних втручань на рік. Причому дуже успішних, про що свідчить мізерна смертність серед прооперованих. А почали їх проводити ще у 2002 році.
Найбільша кількість операцій припадає на хворих з ішемічною хворобою серця, тобто ураженням атеросклерозом (порушення обміну речовин) судин серця. Це не раптове захворювання, адже атеросклеротичній бляшці потрібно кілька років, щоб сформуватися і «вирости» до небезпечного рівня в одній із серцевих судин. Ішемічна хвороба дає про себе знати насамперед болем у грудній ділянці під час фізичного навантаження: наприклад, при ходьбі чи підйомі по сходинках. Чим більше судина уражається атеросклеротичною бляшкою, тим частіше людину мучить біль, навіть коли вона перебуває у спокої. Пізніше додається задишка. І якщо обстеження покаже, що склеротична бляшка закрила у судині 50 і більше відсотків просвіту – ви вже пацієнт коронарних хірургів.
– Залежно від стану ураження судин серця ми проводимо або стентування, або шунтування, – розповідає Володимир Пецентій. – При стентуванні через стегнову вену на нозі до закупореної судини серця вводиться пружина. У потрібному місці вона розправляється, розширює собою судину і дає можливість крові циркулювати нею. А от шунтування – це вже безпосереднє хірургічне втручання, коли серце зупиняється, а пацієнта під’єднують до апарата штучного кровообігу. Оминаючи закупорені ділянки судин, вшиваються нові – так звані шунти: вени, що беруться зі стегна хворого, та артеріальні шунти (внутрішня грудна артерія). Іноді під час операції використовується по 4-5 шунтів, а це кропітка робота протягом 4-5 годин.
У випадках, коли судина повністю закупорюється склеротичними бляшками, стається інфаркт. Чим більшою була ця судина, тим більша частина серця залишиться без кровопостачання, а отже, буде ширша зона інфаркту. Залишена ділянка без крові починає відмирати – розвивається так званий некроз. Людина відчуває гострий пекучий біль в ділянці грудей, який не знімається нітрогліцерином – потрібна негайна медична допомога...
Минулого року кардіохірурги обласної лікарні почали робити операції на серці безпосередньо під час гострого інфаркту (допускається до шести годин після закупорки судини). Тобто ургентно проводиться коронарографія, при потребі виконується балонна ангіопластика та стентування. Такі втручання дають можливість хворому потім швидше впоратися з наслідками інфаркту і повернутися до нормального, якісного життя.
Ще одна серйозна хвороба, яка змушує людей лягати на операційний стіл до кардіохірургів – зношеність клапанів серця при різноманітних вадах. Не вроджених (їх ще в дитинстві намагаються усунути), а, як правило, набутих. Наприклад, при ревматизмі (ураження клапанів серця аутоімунним процесом, не плутати із захворюванням кісток і суглобів), ендокардитах (ураження серцевих клапанів мікробами). До речі, симптоми, які виникають при цій хворобі, спочатку схожі на грип: піднімається температура, з’являється озноб. Ендокардитом можна захворіти й внаслідок непролікованих зубів, коли вогнища інфекцій добираються до клапанів серця. І 30-40- річні пацієнти, почувши невтішний діагноз, починають дивуватися – звідки в них взялася ця болячка, адже серце ніколи не боліло?
– У нас була якось пацієнтка, якій до 30 років ми зробили заміну двох клапанів і пластику третього, – розповів Володимир Васильович. – А хворого, у якого ендокардит розвинувся буквально за місяць, привезли з району в такому стані, що він вже не міг спати, тиск мав 150 на 20. Тож його просто до нас в операційну і доставили. Замість зношених клапанів ми вшиваємо механічні. Вони довговічніші за біологічні, але за рахунок особливостей конструкції доведеться все життя приймати кроворозріджуючі препарати.
Судячи з усього, волинські кардіохірурги не збираються зупинятися на своїх досягненнях. У процесі освоєння, як повідомив Володимир Пецентій, операції з видалення аневризми (тиск крові б’є в одне місце, у результаті чого воно видувається, надривається внутрішня частина оболонки аорти – і йде її розшарування). Аневризма небезпечна тим, що у будь-який момент може розірватися, а це смертельно для людини.
Отже, наш невтомний двигунчик у грудях треба берегти. Якщо людина має зайву вагу, полюбляє сальце і жирне м’ясце, знає, що таке гіпертонія, і на роботі частіше сидить, аніж ходить – вона вже у групі ризику. І коли «двигун» все-таки почне барахлити, не чекати, що це мине, а звертатися до медиків.
Мирослава КОСЬМІНА,
Волинська область
Поради від кардіохірурга
* Раніше вважалося, що атеросклероз – це доля тільки старшого покоління. На жаль, тепер це не так. Склеротичні бляшки починають з’являтися і у 20-річних. Для молодих велике значення має спадковість. Якщо у близьких родичів в анамнезі зазначена ця хвороба, то у їхніх нащадків з’являється схильність до раннього розвитку атеросклерозу.
*Атеросклероз ми самі собі заробляємо їжею, багатою на жири (порушення холестеринового обміну). Слід обмежити до мінімуму споживання таких продуктів як сало, свинина, жирні масло і сметана, тверді сири, яйця, солодощі. І навпаки, дуже корисними є риба, причому найжирніших сортів, оливкова та соняшникова олія, які містять корисні складники, здатні виводити холестерин із судин.
* Якщо хворий вже переніс інфаркт, а болі все одно продовжують його турбувати – це є показом для того, щоб обов’язково піти на коронарографію і перевірити стан своїх судин.
* Найчастіше проблеми з клапанами серця даються людині взнаки задишкою. Звісно ж, не після швидкого підйому з валізами на дев’ятий поверх, а при звичайній ходьбі. Проблеми у клапанах побачить звичайне УЗД серця.
* Аневризми насамперед супроводжують гіпертоніків, у яких скаче тиск і аорта подекуди не може впоратися з тиском крові.
* Не курити, займатися фізкультурою, контролювати цукор в крові і по можливості уникати вірусних та застудних захворювань.
| Comments: |
3 коментарів до Коли серце розривається від горя – це не тільки метафора…
Напишіть відгук
Я несколько лет не решалась на необходимую мне операцию. Но когда легла в отделение кардиохирургии обласной клинической больницы на обследование, поняла, что я напрасно боялась. Увидев команду кардиохирургов, анестезиологов, медсестричек, которыми руководит зав. отделением Пецентий В.В, этих молодых, красивых, умных, ответственных и добрейших людей, сомнения и страхи исчезли. Меня успешно прооперировали. Хочу от всего отремонтированного сердца поблагодарить этих замечательных людей, а особенно своего спасителя, кардиохирурга от Бога, Человека с большой буквы Пецентия Владимира Васильевича. Его золотые руки и добрейшее сердце каждый день спасают человеческие жизни. Также хочу поблагодарить своего лечащего врача Таранец Анну Юрьевну за ее опыт, доброту, спокойствие и терпение. Дай Боже всем вам здоровья, силы и удачи в вашем нелегком труде!Божьей вам благодати!!! С уважением Квасовец О.А., мои дети, внуки и правнуки….
Я несколько лет не решалась на необходимую мне операцию. Но когда легла в отделение кардиохирургии обласной клинической больницы на обследование, поняла, что я напрасно боялась. Увидев команду кардиохирургов, анестезиологов, медсестричек, этих молодых, красивых, умных, ответственных и добрейших людей, сомнения и страх исчезли. Операция была сделана. Хочу от всего отремонтированного сердца поблагодарить этих замечательных людей, а особенно своего спасителя, кардиохирурга от Бога, Человека с большой буквы Пецентия Владимира Васильевича. Его золотые руки и доброе сердце каждый день спасают человеческие жизни. Также хочу поблагодарить своего лечащего врача Таранец Анну Юрьевну за ее опыт, доброту, спокойствие и терпение. Дай Бог всем вам здоровья, силы и удачи в вашем нелегком труде. Божьей вам благодати!!! С уважением Квасовец О.А., ее дети, внуки и правнуки…
Наша сімя дуже вдячна Володимиру Васильовичу, Володимиру Павловичу, кардіохірургам обласної лікарні, та всім працівникам кардіохірургії за повернення чоловіка до повноцінного життя.