Хрест з Копичинців лікує від пияцтва

За пожертви парафіян оновлюють нині церкву Воздвиження Чесного та Животворящого Хреста Господнього у містечку Копичинці. З початку квітня первинного вигляду храмові надають прикарпатські майстри. Хрестовоздвиженська церква – одна з найдавніших на Поділлі. Її збудували у 1630 році з дерева, на камені-піщанику. За майже чотири століття споруду не знищили ні пожежі, ні природні стихії. А найважливіше те, що до неї їдуть пияки, які хочуть позбутися цієї проблеми.

Стіни святині увібрали в себе світлі і гіркі спогади. Церкву, за переказами, заклав колишній власник цих земель Мартин Лудецький. Він збудував храм у стилі українського бароко, з дубових зрубів, без єдиного цвяха, покрив ґонтом. Під час ремонту у 80-х роках XIX століття ґонтовий дах через брак коштів замінили бляхою. Зелений колір покрівлі не лише зіпсував загальний вигляд споруди, а й підклав міну сповільненої дії – дах під бляхою з часом почав гнити. Коли недавно жителі Кутця (так в Копичинцях називають один з присілків) помітили це, то затіяли ремонт.

Старожили Копичинців пишаються своєю святинею, але досі не забули, ще й нащадкам переповідають, як у 1961 році комуністи вперше зачинили двері храму, не зачепивши, втім, його майно. А от у 1977 році на вантажівку, що під’їхала до церкви у страшну зливу, скинули майже всі образи, хоругви, чаші, усередині розбили іконостас… Не минуло й двох років, як виконавців варварства не стало.

– Були між ними ще досить молоді люди, – каже голова церковного комітету Хрестовоздвиженської церкви Євген Марак. – Місцевий начальник, який наказав вивезти майно, хоча не торкнув пальцем жодну святиню, за три місяці врізався машиною у дерево і ледь не загинув, довго лікувався…

Двері храму відчинилися у 1989 році. Громада зуміла відшукати і повернути на місце частину вцілілого майна: змальовані давніми іконописцями образи святої мучениці Варвари, Воздвиження Чесного Хреста, Покрови і Антонія Падевського. Сучасні майстри реставрували первинний іконостас. У ньому одна з ікон має музичне озвучення, заводиться старовинним ключем.

Хрест, зроблений зі сплаву металів – ще одна церковна цінність. Надпис на одній з його сторін гласить: «В пам’ять святої тверезості». Жителі Кутця, і не тільки, стверджують: хрест зцілює від алкогольної залежності.

– У нашій церкві є «Золота книга тверезості» із записами десятків зцілених від алкоголізму, – розповів Євген Марак. – У ній окремі парафіяни дають також обітницю не вживати алкоголю і не курити під час посту. Мені 52 роки, з них 37 я курив по дві з половиною пачки цигарок на день. І кинув досить легко після того, як троє близьких мені людей склали пожертву і зробили запис у книзі тверезості за те, щоб я позбувся поганої звички…

– Справа не у хресті, а у людині, її жертві та молитві, які вона складає, – вважає настоятель Хрестовоздвиженської церкви отець Руслан Корнят. – Можна прикладатися до чого завгодно, але якщо у людини немає бажання зцілитися, то ніщо не допоможе. Ми обкладаємося амулетами, носимо на собі всякі брязкальця і чекаємо манни небесної. Але Бог – це не маріонетка, яку тягнеш за ниточку, щоб Він враз усе вирішив. Він хоче, щоб люди самі щось трішечки робили для себе. Та все ж спільна молитва до хреста, людська жертва, терпіння таки приносять результат…

До старої церкви на Кутці їдуть нині звідусіль. А люди, які свого часу вилікувалися від алкоголізму, ще у 1901 році спорудили на церковному подвір’ї пам’ятний кам’яний хрест.

Світлана КЛОС,

Тернопільська область

 

 

• Нравится
•