Гітлер капут!
Пише вам баба Галя. Минулому тижня я зі своєю нерозлучною подругою Мотроною пішла в місто на спацер. Отак гуляємо собі, морозива у корзинках вафельних купили. Аж дивимося: кругом на узбіччях повно автобусів, а люди голубими прапорами махають. І стягів тих так багато, що аж людей за ними не видно.
- Дуже важна подія, - каже Мотрона, - певно, реґіональна, а може й всереґіональна. Цікаво, проти кого протестують.
Ми з Мотроною завжди займали активну позицію. Мітинги, всякі демонстрації - то наше хобі ще з совєцьких часів. Під час Оранжевої революції навіть в Києві на Майдані були. А тут мітинг свій. Та ще й, кажуть, - проти фашизму. Сам губернатор присутній, його заступники, очільник реґіональних партійців. Отож, як вірні і послідовні борці з ненависним фашизмом, ми з Мотроною також приєдналися до мітингуючого люду. Стали недалеко від президії, бо на телебачення знімають. Дехто плакатами прикривається, а нам важливо в кадр потрапити, щоб хтось із знайомих побачив нас по телевізору.
Дуже гарну промову виголосив на мітингу губернатор, котрий пристрасно засудив фашизм, вимахуючи правицею. Мотрона так аплодувала йому як "зірці" естради. Їй доповідь сподобалася. На мою ж думку, керівнику області потрібно було трохи більше заглибитися в історію. Про Муссоліні сказати, як в Італії зародився фашизм, як потім поширився в Німеччині, коли до влади прийшов Гітлер. А то люди відсвяткували Перемогу - і живуть собі спокійно.
А начальству - не переливки. Перелякані вже високопоставлені владці і депутати. Не можуть ночами спати. Це вам не жарти. Дійшло до того, що на них сніжками кидають. Ще можуть і сире яйце жбурнути, чи гнилого помідора, або, як одна смілива дівчина, лайном запустити в нардепа-українофоба. З кожним чинушею чи нардепом таке може трапитися.
Простий народ, на жаль, не розуміє цього. Мотрона питає в одного чоловіка, небритого, нечесаного, щербатого, з туманним поглядом, але з синьою фаною у руках:
- Ви чого на мітинг прийшли?
- Щоб у нас дороги кращі були, - каже чоловік, розмахуючи реґіональним стягом. Потім того чоловіка ще й по телевізору показали.
Одна бабуся всім розповідає, що прийшла для того, щоб пенсію підвищили. Бюджетники, котрих зі всієї області позвозили в робочий час на мітинг, надіються, що їм за те мізерну зарплату на кілька гривень набавлять. Начальство обласне чекає, що їх за організацію мітингу у столичних кабінетах похвалять. Як бачите, серед тої всієї братії тільки я і Мотрона справжні безкорисливі борці з фашизмом. Решта - мають якийсь інтерес.
Тож стоїмо, слухаємо виступи. А тут представник адміністрації хвалиться, що й у Києві антифашистський мітинг буде і він туди поїде. І Мотроні в той момент просто в мозок стукнула файна ідея.
- Давай, - штурхає мене, - Галю, надурняк до столиці махнемо з антифашистами.
Кинулися ми до того чиновника, а він, бідака, руками розводить.
- Списки, - каже, - уже складено, керівництвом затверджено. Уже в Київ надіслано. Бабки, раніше треба було…
Так і не зрозуміли ми, що він мав на увазі, сказавши "бабки".
Словом, не пощастило. І дуже прикро, що нас у столицю не взяли, бо дізналися, що в списки потрапило багато випадкових людей, наближених до начальства. Декого примусово вписали. А добровольцям, активним борцям з фашизмом, як Галя й Мотрона, - зась! Дуля з маком!
- Ми ж готові, - бідкається Мотрона, - боротися й з расизмом, ксенофобією, антисемітизмом, шовінізмом, тоталітаризмом і т.д. Навіть з апартеїдом та хунвейбінами.
- Хитра ти баба, - жартую, - але в політиці - нуль. Шовінізм і тоталітаризм не упоминай. Влада проти них не виступає.
Мотрона аж рота хусткою закрила і з переляку розпчихалася...
Розстроєні поверталися ми додому. Скажу вам, що після тої грандіозної антифашистської маніфестації наші з Мотроною думки спочатку розійшлися, як в морі кораблі, а потім зійшлися, як поїзди на товарній станції. Мотрона впевнена, що влада правильним шляхом іде, просто на тому шляху заскоки в різні боки бувають. Раніше баба владі не вірила, а тепер навпаки. Вірить, що в нас уже настала повна стабілізація: ціни стабільно підскакують вгору, стабільно ями на дорогах, злочинність стабільно збільшується, стабільно зростає безробіття… А головне - стабільно ростуть прибутки в олігархів, наближених до сім'ї. Ну, як тут у стабілізацію не вірити?
Мені ж здається, що після такої успішної стабілізації влада бере курс на дебілізацію електорату. Треба тільки побільше подібних мітингів проводити. Кіно і німці!..
Розумний чоловік, звичайно, запитає: а при чому тут "німці", при чому тут "кіно"? Отож-бо й воно!.. Який мітинг - такий і мій допис.
Баба ГАЛЯ,
позаштатний дописувач "Вісника+К"
Мал. Юрія Опекана
| Comments: |
