Діти мають допомагати неньці, відчуваючи її любов
«Поки міські діти бавляться за комп’ютером, я своїх у селі привчаю до роботи. Вони у мене ще школу не закінчили, але можуть і корову подоїти, і свиней погодувати, і вареників зі мною наліпити. Особливо вистачає роботи весною. Але, можливо, я зловживаю, і дітей не потрібно привчати до фізичної праці?»
Оксана К., Камінь-Каширський район
– Хочу Вас підтримати у тому, що дбати про соціальні трудові навички дітей – хороший критерій виховання. Звичайно, пропонувати дитині вчитися піклуватися про себе, виконувати посильні (відповідно до віку) домашні обов’язки потрібно, адже у такий спосіб маленька особистість вчиться плануванню, контролю, відкладати реалізацію своєї потреби в часі. Зростає цінність власної праці та своїх зусиль, а також, відповідно, можливість поважати роботу інших людей, реально її пізнати і зрозуміти.
Однак варто враховувати й об’єм завдань, які реально може виконати син чи донька, адже він повинен ґрунтуватися на фізичному, емоційному та інтелектуальному стані, у якому перебуває дитина на даний момент.
Відповідальність батьків – дбати про розвиток дітей, забезпечувати їхні потреби, емоційний та інтелектуальний розвиток. Тому якщо для дітей трьох-шести років корисними навичками будуть прибирання їхніх речей та іграшок, мінімальна допомога у сервіруванні столу чи хатньому прибиранні, то для школярів цей діапазон може розширитися до підмітання подвір’я (у сільській місцевості), походу в магазин (вага та об’єм продуктів відповідно до віку). Однак потрібно пам’ятати, що діти – це не маленькі дорослі, а особистості, які самі потребують опори, підтримки, емоційної близькості. Не варто змушувати їх до праці. Краще заохочувати цікавість і гордість за свої зусилля та результати, якщо навіть вам вони здаються не зовсім красивими, ідеальними чи правильними. Сумління і терпіння у праці самі по собі гідні поваги та похвали.
Оксано, краще звернути увагу на настрій, фізичний стан дітей (чи не втомлені, не хворі), їхні плани, перш ніж пропонувати виконати те чи інше ваше завдання. Якщо у сім’ї панує гармонія у стосунках – діти залюбки допомагають батькам. І не тому, що «мають» чи «повинні», а тому, що дуже люблять їх і відчувають повагу та підтримку.
Ольга ЛАЗАРЕНКО,
психолог, співзасновник Центру психології і психотерапії.
Тел. 099-4847704
| Comments: |
