Якось мій 7-річний племінник запитав: «А хто такі тьолочки?». Чесно кажучи, у мене очі на лоб полізли від такого запитання. «Де ти таке почув?». «Так Віталька говорить. Ти що не дивишся його по телевізору?» – тепер прийшла черга дивуватися малюку. Коли стала обговорювати цю тему із сестрою, вона лише розсміялася і спокійно сказала: «Фільм прикольний, смішний. Ми його всією сім’єю щовечора дивимося». Для загального розвитку увечері вмикаю «Вітальку». Якийсь підстрелений парубійко, розтягуючи слова, потворячи українську мову, весь фільм намагається познайомитися з «тьолочками», щоб гарно провести «врємя». При чому про своє бажання розповідає мамі, бабусям-пенсіонеркам. Такий примітивний гумор не викликав у мене жодних емоцій. Оце і є популярний комедійний скетчком, над яким сміється половина дорослого і дитячого населення України? Ганьба та сором! Куди ми котимося, якщо захоплюємося ТАКИМ головним героєм? Від знайомого журналіста, з яким обговорювала цей серіал, почула розумну думку: «Цей фільм підсвідомо налаштовує глядачів на те, що хто говорить українською, той ідіот». І я з ним погоджуюся. Жодного розумного слова чи повчального моменту у цьому серіалі не помітила. Чи, може, дітям зі шкільної парти вже потрібно знати, як «снять тьолочку»? Дивує й байдужість батьків, які дозволяють своїм чадам дивитись цю муру. Але у сотні разів більше мене вразило повідомлення в Інтернеті про те, що актор Гарік Бірча, який грає Вітальку, на запрошення столичної школи «Домінанта» провів творчу зустріч зі школярами. У чому ж полягає творчість цього примітивного героя? Напевно, у «глибокодумній» фразі: «Прівєєт! Мене звать Віталька? А тебе як?», яку вже повторюють тисячі дітлахів. При тому вони намагаються так само кривлятися, як він, тобто проектують на себе роль ідіота. Хлопчаки та дівчатка не відходили від свого улюбленця, просили автографи. Отакі тепер у школярів кумири! На жаль, автори повідомлення не написали, про що ж говорили учні з придуркуватим Віталькою. На сайті навчально-виховного комплексу «Домінанта» читаю загальну інформацію про цей елітний навчальний заклад. Головне його завдання – забезпечення високої якості освіти та виховання, що є запорукою майбутньої конкурентоспроможної особистості, успішної людини. Видно, тамтешні вчителі саме у Вітальці бачать оцю «успішну» людину. Що ж буде з Україною, якщо через кілька років такі вітальки заполонять нашу країну? Страшно й загадувати.
Руслана ТАТАРИН
Comments: |