Найбільший розсекречений військовий об’єкт у світі

У разі атомного удару база підводних човнів могла 30 діб перебувати в автономному режимі

Гора Таврос подібна на десятки інших, розкиданих на кримському узбережжі. Але всередині вона у прямому розумінні приховує надсекретну базу підводних човнів. Вибір радянського керівництва для «Об’єкта 825 ГТС» був не випадковим. Природний фактор просто ідеальний. Бухта у Балаклаві – одна з найзручніших на Чорному морі для швартування кораблів. Вона вузька (до 400 метрів) та глибока (до 17). На вході в бухту скелястий берег робить кілька поворотів, тому з боку відкритого моря гавань узагалі не помітно. У скелі вже людськими зусиллями був створений штучний тунель довжиною понад 600 метрів, глибиною і шириною до 8,5 м та висотою 18. Товщина скелі над тунелем у найвищій точці сягає 126 метрів. Вхід і вихід (один в бухту, інший – у відкрите море) були ретельно замасковані. Півсотні постових цілодобово охороняли базу. В охоронній системі разом з колючим дротом використовували сигнальні міни і електричний струм.

Поштовхом для пошуку військовим і компартійним керівництвом СРСР антиядерного захисту підводних човнів стало бомбардування Хіросіми. Підземний комплекс протиатомного захисту першої категорії під назвою «Об’єкт 825 ГТС» будувався з 1953 по 1961 роки цілодобово у чотири зміни. Будівництво тунелю коштувало 67 мільйонів радянських неденомінованих (не знецінених, за курсом до 1961 року) рублів. Ще 65 мільйонів було витрачено на внутрішні системи секретного об’єкта площею 10 квадратних кілометрів. В горі розташувався водний канал із сухим доком, ремонтні цехи, склади паливно-мастильних матеріалів, мінно-торпедний арсенал. Радіус повороту каналу був спеціально розрахований, щоб погасити ударну хвилю атомного вибуху. Комплекс міг витримати пряме влучення ядерної боєголовки потужністю до 100 кілотонн (тобто вп’ятеро більше, ніж бомба, скинута на Хіросіму).

У разі ядерної атаки об’єкт за 120-тонними воротами міг прихистити до 3 тисяч людей і від 7 до 14 субмарин. Автономні системи вентиляції і освітлення, госпіталь та хлібопекарня гарантували життя впродовж місяця після атомного бомбардування. Надсекретна база зробила Балаклаву і Севастополь закритою територією до закінчення холодної війни. У 1994 році завод зупинили, і останній підводний човен залишив підземний док. Настало десятиліття мародерства. Розграбували усі металеві конструкції з кольорових металів. Те, що під час холодної війни не вдалося американським «яструбам» – знищити секретну базу, успішно зробили рідні громадяни України.

У 2000 році базу передали Збройним силам України. Через два роки з’явився наказ Міністерства Оборони про створення військово-морського музейного комплексу «Балаклава». 1 червня 2003 року до секретної бази увійшли перші екскурсанти. Незважаючи на «старання» металозбирачів, у музеї є на що подивитися – експозиційні зали в колишніх цехах і арсенал, де зберігались торпеди і ядерні боєголовки. На об’єкті постійна температура близько 15 градусів, тому на екскурсію варто тепліше одягатися.

Микола КОМАРОВСЬКИЙ,

Крим

Фото автора

 

• Нравится
•