У Малайзiї мавп можна зустрiти на сiльськiй дорозi
Вчитель за фахом, Володимир Пернеровський iз селища Гвiздець Коломийського району дуже любить подорожі. Нещодавно юнак побував у екзотичній для нас країні Малайзії. Звичаї і традиції місцевих жителів дуже його здивували.
Столиця Малайзiї – місто Куала-Лумпур – вражає здалеку: висотнi будинки, нескiнченнi потоки машин на широких вулицях, красивi вiтрини магазинiв i водночас... жорстока бiднiсть. Мiсто напаковане майже позолоченими готелями i ресторанами, що змагаються за найбагатших клiєнтiв. А провулки заповненi жебраками, що простягають руку для милостинi.
– Вулицi Куали-Лумпур спланованi в першу чергу для машин. На перехрестях зелене свiтло для пішоходів настiльки короткочасне, що потрiбно пiдбiгати. Вражають i вежi-близнюки Петронас, якi є найвищими спорудами Пiвденно-Схiдної Азiї. Перебуваючи у цих будiвлях, здається, наче ти лiтаєш у хмарах. Шкода, що туристiв туди впускають тiльки на висоту 170 метрiв з можливих 452, – каже Володимир.
Купити смачну каву та шматок торта у цьому мiстi можна за 7-11 малайзiйських рiнге (10-15 гривень). А проживання у готелi в кiмнатi для двох коливається у межах 20 рiнге.
– Особливiстю поїздки у таксi в Малайзiї є те, що ти не розплачуєшся з водiєм, – дивується Володимир. – А купуєш квиток в касi, який потiм показуєш водiєвi автомобiля. Їдеш стiльки, на скiльки у тебе проплачено. До того ж, за зовнiшнiм виглядом таксi не схоже на наше. У них курсує мiнi-автобус, де замість вiкон – незасклена дiра.
У Малайзiї дивовижно поєднанi рiзнi культури та вiросповiдання. Попри це, мiж жителями країни через це не виникає суперечок. До рiзних мов тут теж ставляться з повагою. А в одному з малайзiйських супермаркетiв Володимир натрапив на гель для бриття, на якому був напис i українською мовою.
– Одразу за мiстом розпочинаються справжнi нетрі. Села рибалок, де кожен будинок без вiкон або дверей, на напiвзгнилих дерев’яних палях понад водою рибальських заток. Проте на власнi очi бачив, як біля таких халуп стояли джипи, – каже Володимир. – Мiсцевi жителi будують будинки на палях, щоб захиститися від рiзноманiтних тварин. Та для мiсцевих мавп це не є перешкодою: по будинку вони ходять, як власники. Зустрiти цих тварин можна i посеред вулицi.
Тварини з цiкавiстю спостерiгають за туристами та випрошують у них солодке. Мавпи не бояться людей, та гладити себе не дозволяють. А на островi Калiмантан (вiн же Борнео) хлопцеві довелося потримати у руках скорпiона. Тут особливо вразила краса природи. А ще черепахи, якi виходять на берег та на очах у туристiв вiдкладають яйця. Морська вода така чиста, що, нахилившись, можна побачити рiзнобарвних рибок.
– Люди у Малайзiї надзвичайно добрi, – продовжує Володимир. – На вулицях бачив щирі усмiшки. Особливою рисою населення є доброта та хороше почуття гумору.
Малайзiйцi радо допомагають туристам, незалежно вiд свого соцiального статусу. Вони нiколи не вiдмовлять у прихистку навiть незнайомцевi. Пригостити ж гостя чашкою чаю для них є не обов’язком, а виявом поваги.
Мар’яна ГАЙДУЧИК,
Івано-Франківська область
Володимир ПЕРНЕРОВСЬКИЙ (в центрі) з місцевими жителями
Будинок у Малайзії
| Comments: |
