Сімейна війна за дитину
Чоловік виграв апеляційний суд у дружини – за право бачити дочку
Ігор ВАСИЛЬЧУК із донечкою
– відома в Олевську людина. Він музикант, виконавець популярних пісень, слова й музику до яких пише сам, лауреат пісенних конкурсів обласного рівня. Одружився зі Світланою з великого кохання, а тепер, на жаль, ділять дитину.
– Зі своєю донечкою я з перших секунд її життя, – розповідає Ігор. – Був присутній при народженні, перерізав їй пуповину, тримав на руках… У цей період дружина якраз навчалася, тож із шести місяців донечка була постійно зі мною. Коли їй виповнилося три рочки, дружині захотілося відпочити на морі. Але дитину не взяла, поїхала сама у Бердянськ. Там завела курортний роман. Спочатку думав, що то у неї не серйозно. Пробачив їй, бажаючи зберегти сім’ю. Але з моря вона не повернулася, стала жити з курортним коханцем, і я рік тому подав на розлучення. За рішенням суду, хоч як не домагався, донечка залишилася з нею. Я з нетерпінням чекав тих кількох зустрічей на тиждень, які дозволила колишня дружина. Минув рік. Світлана повідомила, що збирається виїжджати з України назовсім – у Росію, до нового чоловіка, і забирає дочку. Я відмовився дати згоду на виїзд дитини за кордон. Не тільки тому, що без донечки не уявляю життя. Не знаю, куди саме її хочуть вивезти, в яких умовах вона житиме. І взагалі, хочу, щоб дитина росла в Україні. Колишня дружина подала позов до суду, і їй таки дозволили на два роки вивезти дитину. Запевнила суддів, що дбайлива мати. А тричі на рік покидала її, роз’їжджаючи то по санаторіях, то до нового чоловіка. У Трускавець їхала на води – не взяла малої, хоч у дитини хворі нирки… Донечка не хоче з нею їхати. Зі сльозами на очах до матері йде, бо за чотири роки звикла до мене. Бажання дочки на суді не було враховано. Суд діяв за давніми трафаретними приписами – дитина завжди має залишатися з матір’ю. Я і з опікунською радою сварився, бо і там такої позиції дотримуються. Не погодившись з таким рішенням, написав апеляційну скаргу, і 20 листопада виграв апеляційний суд у Житомирі, не дозволивши вивозити дитину в Росію. Проте колишня дружина все ж таки доньку забрала. Я звернувся в прокуратуру, було оголошено розшук. Та, очевидно, злякавшись наслідків свого вчинку, незадовго до Нового року привезла донечку назад в Олевськ. І обіцяла звернутися до Верховного Суду. А тим часом знову подалася в Росію. Зате донечка тепер зі мною.
Микола ШМИГІН,
Житомирська область
| Comments: |
