Смаколики поліської господині входили у трійку кращих в Україні
Якби Віра Карпік із села Раків Ліс, що в Камінь-Каширському районі на Волині, порахувала, скільки за все життя тістечок, пирогів, короваїв спекла, то не вмістилося б усе і в кілька вагонів. Адже бувало, що на роботі за зміну разом з колегами «видавала на-гора» по півтори тонни печива. Виконувала замовлення і вдома: здебільшого пекла весільні короваї.
То тепер Віра Тарасівна за короваї не береться, каже, що не годиться овдовілій жінці хлібом благословляти молодят. Адже рік тому поховала чоловіка.
– Здавалося б, тільки жити, однак доля не питає, коли кому час, – із сумом розповідає жінка, на очі якої навертаються сльози. – А бувало, що за тиждень
Віра КАРПІК
я випікала аж по три короваї. Щодня ще й на роботу бігла, бо працювала в кондитерському цеху у Камені-Каширському майстром-кондитером. Та змушена була покинути роботу, коли на мої плечі ліг догляд за двома рідними важкохворими людьми – чоловіком та мамою. Було складно, однак навіть вдома пекла тістечка, торти чи пироги. Мабуть, я створена для такої роботи. Ще малою з настінних календарів вичитувала різноманітні рецепти і готувала. Бабуся була здатна до куховарства, багато чому навчили мама та свекруха. А я вже – доньку.
Звання майстра-кондитера Віра Тарасівна отримала, виборовши його чесною працею у Києві. Адже за 35 років роботи у громадському харчуванні не один раз доводилося їздити на різноманітні конкурси, де змагалися у майстерності кондитери. У сімейних архівах – безліч подяк та грамот за роботу. Деякі навіть за підписом міністра економіки України. Саме за один з вдалих тортів, про який згодом написали у книзі конкурсу, жінка й отримала звання майстра-кондитера. Скільки рецептів тортів знає Віра Карпік, достеменно сказати не може. Десятки. Але є у її записниках рецепти, розроблені нею за довгі роки праці. Усміхаючись, каже:
– Це для онуків. Хай знають, яку смакоту їхня баба придумала… Може, колись займуться кулінарією, бізнес свій матимуть… От бачите на фото голубенькі хвильки на торт? – показує альбом господиня. – Я над ними довго мудрувала, але таки виготовила. Їх мало хто вміє робити. А ота сіточка на тортові? Вона із заварного тіста в один міліметр зроблена. Воно ніжне-ніжне, словом, смакота!
Віра Тарасівна нині дивується, як вони багато колись в цеху за 12 робочих годин випікали різноманітних кулінарних виробів – аж тисячу хлібин, п’ять тисяч булок, до ста кілограмів бісквіта, півтонни печива. Загалом у місяць видавали 50 найменувань (до 25 тонн) всякої випічки. Забезпечували кондитерськими виробами не тільки магазини, але й школи, садочки. Молоді дівчата не завжди витримували такі навантаження і швидко розраховувалися з роботи. А от загартовані кулінари обраній спеціальності не зраджували.
– За брежнєвських часів, що було добре? Це натуральні продукти, які використовували. Якщо масло, то воно пахло молоком. Про низьку клейковину борошна навіть не чули – воно все було якісним.
Нині до пекарства пані Віри приглядається внучка Марійка, яка і поїсти любить пирогів, і бабусі допомогти не відмовляється. А Віра Тарасівна хоч і має у хаті клопіт, бо доглядає лежачу маму, але все одно знайде час, щоб і хліба зо два рази в тиждень спекти, і пирогів наліпити для всієї родини: і синової сім’ї, і доньчиної. Якщо хтось з онуків обере бабусину стежку, вона буде тільки рада. Хоча наперед застерігає: біля печі ходити – треба добре попотіти. Та й відповідальність велика, бо насамперед треба вкласти душу, вміння, знання, щоб людям приготовлене смакувало.
Торт від пані Віри
Двохсотграмова склянка кислого молока, яйце, 150 грамів цукру, на кінчику ножа – амоній, 300 грамів борошна – все замісити, як густу сметану, додати ложку какао і спекти три коржі. Збити п’ять білків з 300 грамами цукру. Висушити безе при температурі 110 градусів. Для масляного крему: 100 грамів масла, 100 грамів згущеного сирого молока та стільки ж цукрового сиропу збити і перемазувати коржі, на які покласти безе, згодом знову корж, крем і безе. Останній корж полити шоколадною помадкою: 150 грамів цукру, столова ложка какао, 30 грамів масла, 50 – води, варити, щоб маса аж тягнулася, і глазурувати торт.
Пироги
Два літра молока нагріти і додати 100 грамів дріжджів, півлітра цукру, нехай побродить півтори години. У заміс додати 15-20 яєць, 4-5 пачок ванільного цукру, 400 грамів масла і 200 грамів олії (в кінці замісу), трохи солі. Згодом ще додати 200 грамів дріжджів та літр цукру. Борошна – 5-6 кілограмів. Мак пропарити, перемолоти, додати мед. Ним перемазувати тісто і скручувати рулетом. Начинка з яблуками готується так: подрібнити їх шматочками. 100 грамів води розвести зі 150 грамами цукру і зварити сироп, до якого додати шматки яблук. Закипіло – начинка готова. Нею перемазувати пироги.
Але головне, переконана пані Віра, усе слід робити зі спокійною душею, помолившись.
Марія ДУБУК,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО
| Comments: |
