Допомога за дядькові бички сягнула мільйонів гривень
Цього року відновили відшкодування за високовагову худобу
Заступник директора департаменту агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації Юрій Юрченко сказав, що вони подають дані до Києва про кількість утримання в особистих селянських господарствах телят кожного місяця:
– Цією програмою, яка працює з червня минулого року, скористалися майже 32 тисячі волинян на суму 16,9 мільйона гривень. Наприклад, станом на 1 березня для селян надійшло чотири мільйони 75 тисяч гривень (подали документи на 14,5 тисячі телят віком від трьох до 15 місяців). Гроші вже надійшли на рахунок власників одноосібних господарств, які утримують цей молодняк. Станом на 1 квітня понад чотирьом тисячам селян надійде ще мільйон 800 тисяч гривень компенсації. Згідно з цією програмою за кожні три місяці утримання теляти людина отримує по 250 гривень. За 15 місяців «набіжить» тисяча гривень. Загалом Волинь забрала 15 відсотків від усіх коштів, виділених на цю програму по Україні.
– А чи відновили дотації за високовагову худобу, адже в минулі роки редакція нашої газети отримувала чимало листів з цього приводу?
– Так. Станом на 1 березня Волинь подала до Києва документи на відшкодування дотації на суму понад 200 тисяч гривень за молодняк ВРХ. Селянам будуть доплачувати 2,50 гривні за кілограм вирощеного м’яса живою вагою від 330 кілограмів. Але здавати такого бичка дядько повинен на переробне підприємство, яке має власні або орендовані забійні потужності. Ми надіслали у кожну сільську раду області адреси таких підприємств зі всіма вихідними даними, щоб люди мали інформацію. З виділених державою коштів на ці потреби наша область забрала станом на 1 березня майже 45 відсотків. На квітень ми знову подали документи на 208 голів телят на суму 257 тисяч гривень.
– Багатьох селян насторожував 15-відсотковий податок на прибуток, який їм необхідно було сплачувати при продажу власної продукції. Саме через нього часто молодняк неофіційно скуповували так звані м’ясники.
– Про це часто ведуть мову селяни на сходах, куди ми приїжджаємо для зустрічі з ними, щоб розповісти про прийняті програми. Наші спеціалісти добре перечитали зміни до Податкового кодексу, які були прийняті у жовтні минулого року. Так-от: там є норма, що цей податок не сплачується у тому разі, якщо, наприклад, сума проданого молока чи м’яса не перевищує 100 офіційних мінімальних зарплат. А це – понад 100 тисяч гривень. Хто в нас з одноосібників продає на таку суму тваринницької продукції? Тобто ці зміни – ще один крок назустріч селянину, щоб вивести виробництво м’яса і молока з тіні. А податок платитимуть підприємства, фізичних осіб він не стосуватиметься. Цей закон ми також направили в усі сільські ради для роз’яснення виробникам продукції.
– Чи є ще якісь дотації для селян з державного бюджету?
– Минулого року волинянам видали компенсацію за 1981 доїльну установку (70 відсотків від усіх коштів по Україні на ці потреби). Коли почали виділяти ці гроші, в області різко збільшилася кількість сімейних родинних ферм з 2580 до 3300. Крім того, з обласного бюджету на родинні ферми селяни отримують по 200 гривень на одну корову в рік.
– Чи є програма по штучному осіменінню корів?
– Так. Пункти штучного осіменіння є у кожному районі – 422 від племінного підприємства та 119 у господарствах. За осіменіння дядькової корови там встановлена ціна 110 гривень, з них 60 оплачує обласний бюджет. Матеріал на пунктах – канадський, німецький, голландський. Однак люди звикли водити корівок до бичків. Хоча на пунктах штучного осіменіння завдяки якісному матеріалу в майбутньому можна отримати високопродуктивне поголів’я великої рогатої худоби як молочного, так і м’ясного напрямку. Якщо корову запліднити якісним матеріалом на такому пункті, то теличка, народжена від неї, в майбутньому вже на 50 відсотків буде більше давати молока, ніж її мати.
Марія ДУБУК,
Волинська область
| Comments: |
