Викидають з ринку розповсюджувача преси
Василь Кіперчук з Каменя-Каширського – давній і хороший товариш «Вісника+К». У 1990-х роках, коли наша газета тільки починала свій шлях, він став її розповсюджувачем. І досі залишається одним з найкращих і найактивніших у цій справі, адже щотижня продає найбільшу кількість примірників «Вісника+К».
Але нещодавно Василь Іванович поділився своєю проблемою: мовляв, викидають його з місцевого ринку, не знає, чи втримається… Хоча вже 20 років день у день можна тут побачити Василя Івановича чи його дружину Валентину. Починали вони продавати газети з клейонки на землі, потім на столика розжилися, пізніше вже й про кіоск стали думати. Події не форсували, адже були впевнені, що місце за ними уже закріплене, базарний збір вони платять справно. Та й довідку мали від колишнього мера міста, видану у 2010 році, що їм тут виділене місце. Не поспішали й тому, що купівля кіоска – то справа, як не крути, затратна. А виявилося, що дарма так довго тягнули та думали.
– Десь рік тому чоловік пересунув стола з пресою з нашого звичного місця на ринку до дороги – там людей більше, відповідно, і попит на газети зростає, – розповідає Валентина Герасимівна. – А на наше місце пустили жіночку, яка торгує шкарпетками. Тимчасово, звісно ж. Коли надумали ставити там кіоск, звернулися до голови Камінь-Каширської райспоживспілки з проханням дозволити переварити ворота ринку на інший бік, бо місця не вистачало. І почалася якась незрозуміла тяганина. Поки ми чекали дозволу, зі здивуванням побачили кіоск на нашому місці. Але голова райспоживспілки Тетяна Єфімова люб’язно вручила нам ключі і сказала, що оформить документи на оренду. Вже кілька місяців минуло, а документів усе нема і нема. Хоча з нас почали вимагати сплатити «благодійний внесок». Натомість ми запропонували викупити кіоск і лише тоді заплатити той внесок. А потім і взагалі дізналися, що замок там змінили – ми навіть не могли забрати свої речі. Купити кіоск не можна, та ще й в оренді відмовили. Мовляв, дозвіл надали тій жінці, яка тут уже 15 років торгує. Ми її пошкодували рік тому, пустили, а вона, виявляється «15 літ як торгує»?! Хіба ж по-християнськи так робити? Отак нас шість місяців водили за ніс – і залишили ні з чим.
Наразі Кіперчуки налаштовані рішуче і хочуть подати скаргу у прокуратуру.
Мирослава КОСЬМІНА,
Волинська область
Фото автора
Василь КІПЕРЧУК біля свого втраченого місця на ринку
| Comments: |
