Полісянка виграла два міжнародні конкурси
І в Японії знайшла нареченого – чилійця
Оксана Ремінська вже давно мешкає у Києві, хоча родом із села Городок Маневицького району. Минулорічні перемоги на двох міжнародних конкурсах-тренінгах для амбітної полісянки – зовсім не межа. Ще в дитинстві Оксана захопилася вивченням німецької мови, тож яким було здивування її матері-вчительки, коли дочка повідомила, що вступила до Харківського політехнічного університету на спеціальність «Енергетичний менеджмент».– Крім німецької, я дуже любила ще й математику, тому вирішила обрати таку спеціальність, де б поєднувалися ці два предмети, – розповідає Оксана. – У Харкові в Національному університеті імені Каразіна мене зрізали на факультеті міжнародних відносин. Я дуже сумувала, але зібралася із силами й пішла на тестування у політехнічний – і успішно його склала. Так і здобула спеціальність, про яку раніше ніколи не чула. Після навчання працювала у державному агентстві з енергоефективності та енергозбереження (Департамент економічної політики). Але потім вступила до Дипломатичної академії при МЗС України, закінчивши яку, працювала в Управлінні міжнародно-інвестиційної політики. А з вересня минулого року влаштувалася у Європейсько-українському енергетичному агентстві.
– З чого почалися перемоги у міжнародних конкурсах?
– Ще в політехнічному університеті 2005 року взяла участь у міжнародній програмі, пов’язаній з вивченням німецької мови. Я займалася у групі посиленого вивчення цієї мови, студенти якої мали змогу кожного року складати екзамен викладачам Клагенфуртського університету (земля Каринтія, Австрія). Я наважилась на цей екзамен – і успішно його здала. Тож побачила Будапешт, Відень і Клагенфурт. А торік Посольство Японії в Україні оголосило відбір кандидатів на тренінговий навчальний курс «Планування політики енергоефективності та енергозбереження», організований Японським агентством міжнародного співробітництва. До участі у ньому допускалися особи, які задіяні у сфері енергетики й енергоефективності та, звісно, володіють англійською мовою. Квота для України становила два місця, одне з яких і дісталося мені. У Японії за місяць я побувала у десяти містах, зокрема в Токіо, Йокогамі, Осаці. Того ж таки 2012 року американське агентство з міжнародного розвитку (USAID) оголосило відбір до тренінгового курсу «Енергоефективність – стратегічний пріоритет місцевої влади». Я подала заявку й потрапили до групи з десяти осіб-переможців. Так опинилась у США. В основному курс відбувався в Клівленді, штат Огайо, проте останні чотири дні ми провели у Чикаго.
– Знаю, що, крім Японії та США, торік Ви побували ще й у Франції та Чилі? Що найбільше вразило у цих чужоземних країнах?
– Японці – унікальна нація, яка живе в гармонії з оточуючим світом та природою. Вони надзвичайно привітні, чуйні, завжди готові прийти на допомогу і страшенно хвилюються, якщо не можуть цього зробити. Якось ми заблукали в метро і попросили допомоги у молодої японки. Замість просто показати, дівчина супроводжувала нас аж в інший кінець Токіо! Подібна ситуація згодом повторилася разів п’ять. Вразила також їхня законослухняність, вірність традиціям, а також уміння втілювати найновіші технології в повсякденне життя без нанесення шкоди навколишньому середовищу та унікальній культурній спадщині. У Чилі найбільше вразила краса природи, гори Анди та діючі вулкани, а також охайність і чистота вулиць. Увечері столиця Сантьяго нагадує європейське містечко з безліччю затишних ресторанчиків, музикою.
– Ваш наречений – чилієць, і познайомилися Ви з ним у Японії, збираєтеся їхати в Чилі на постійне проживання. А чому не загітуєте майбутнього чоловіка переїхати в Україну?
– Так, ми зустрілися в Японії – він, як і я, був учасником тренінгового курсу, представляючи Чилі. Про Україну знав найперше те, що у нас є Чорнобиль, футбольна команда «Динамо», Київ, футболіст Шевченко та дуже гарні жінки. А про пострадянський простір – що там чоловіки п’ють «водку» і б’ють своїх дружин. В Україну ж переїжджати його не агітувала, бо вирішили, що в Чилі нам буде простіше в матеріальному плані, а мені – легше вивчити іспанську мову, ніж йому українську.
Микола ШМИГІН,
Волинська область
Оксана РЕМІНСЬКА
| Comments: |
