Райському острову для великих грошей – кінець
Знищена система Кіпру – яскраве свідчення того, як МВФ за день «поклав» фінансову систему цілої країни. І якщо три роки тому чотири кіпріоти із п’яти вважали, що живуть майже у раю, то сьогодні вони на шляху до пекла. Ось до чого призводить глобалізація…
Тепер жоден актив не можна назвати безризиковим, а особливо у країнах зі слабкою банківською системою та економікою. Під приводом «кризи» і тиску «міжнародних валютчиків» уряд може застосувати будь-які методи, аби пограбувати своїх громадян. Нагадаємо, щоб отримати фінансову допомогу від Єврогрупи в 10 млрд євро і врятувати країну від дефолту, Кіпру треба зібрати 5,8 млрд євро. Запропонований урядом Кіпру план дій виходу з кризи «трійка» не прийняла, поставивши ультиматум: або вводите жорсткі методи, або залишаєтеся без допомоги. Таке рішення вперше переклало фінансовий тягар з порятунку банків не на уряд і платників податку, а на вкладників!
За останніми даними йдеться про те, що вкладники комерційного банку Bank of Cyprus можуть втратити до 60 відсотків своїх грошей. Передбачається, що 37,5 відсотка із вкладу, який перевищує суму 100 тисяч євро, обміняють на акції, що не мають ніякої цінності, а 22,5 відсотка переведуть у спецфонд, де на них будуть нараховувати проценти. На решту 40 відсотків вкладу проценти нараховуватимуть після того, як банк знову окріпне.
Конфіскувавши гроші вкладників, європейські «кредитори-благодійники» добили острівну країну. Зрозуміло, що після цього Кіпру, як країні з ліберальним податковим законом, – кінець. Доля Кіпру лише підтверджує, що економічну стабільність підтримує реальна економіка й виробництво. Ті мінімальні податки і кошти за реєстрацію іноземних компаній, які надходили у бюджет, не могли зробити країну економічно незалежною. Проте, якщо проаналізувати, як Євросоюз знищив Грецію, то очевидно, що «великим фінансистам» не вигідно, аби такі країни були сильними, а отже, незалежними. Цікаво, що одна і друга країни, які фінансово найбільше постраждали в Європі – православні (75 відсотків громадян Кіпру – греки). Архієпископ Кіпрський Хризостом заявив, що Церква готова віддати усе майно у розпорядження держави, аби врятувати країну. Водночас він закликав кіпріотів вийти із Єврозони. Правда, до нього поки що державники не прислухалися. Перемогло євросоюзне лобі. Хто наступний?
Події на Кіпрі змусили громадян багатьох країн задуматися про своє майбутнє. Навіть в економічно сильній Англії лунають заклики: «Ми повинні подумати про нашу країну, поки не пізно, вийти з Євросоюзу негайно і зупинити потоки мільярдів, які ллються в Брюссель». Як бачимо, демократія Євросоюзу переходить у тотальний тиск на економічно слабкі країни, тож перш ніж туди рватися, треба вміти відстоювати свої інтереси.
| Comments: |
