На Рівненщині живе чоловік, якого за ім’ям та прізвищем мало хто знає. А от за прізвиськом Донор – фактично кожен односелець. Почувши про це, я поспішив на зустріч з чоловіком. Думав, що він розповість про те, як здає кров на благо інших, тому й має почесне звання Донор! Але виявилося, що здавав чоловік кров лише раз. Та так, що йому після цього довелося влити у два рази більше крові, ніж взяли. Словом, під час процедури чоловік злякався, йому стало погано, а на останок ще й кров від високого тиску пішла... Після цього медикам, аби врятувати бідолаху, довелося з-поміж інших лікувальних процедур приписати переливання крові. Не встиг чолов’яга повернутися додому, як односельці, почувши цю історію, охрестили його Донором. І от уже третій десяток літ чоловіка називають Донором. Зрештою, на таке ймення він абсолютно не ображається. Навпаки, гордиться. Бо каже, що це звання ще заслужити треба.
Сергій НОВАК, Рівненська область
Comments: |