Шукаю свідків гибелі воїнів УПА у 1943 році
Вашу газету читаю більше десяти років. Мені – 75, уже скоро відійду в інший світ, але все життя мене переслідувала думка про долю мого рідного дядька – Олександра Вікторовича Мельничука, 1919 року народження. До 1940 він служив у Польській армії у панцерних, тобто танкових, військах. У червні 1941 року, як почалася війна з німцями, батька і дядька мобілізували і кинули під Дубно проти німців. Через кілька днів їх оточили і взяли в полон. Але дядькові вдалося втекти. А в липні 1943-го (мені вже пішов шостий рік, тому ці події добре пам’ятаю) до нас зайшли два вояки з УПА і забрали дядька із собою. І так до сьогодні про його долю ніхто нічого не знає.
Минули роки. Десь на початку сімдесятих я працював у колгоспі водієм, і нас послали на Полісся по лісоматеріал. І от, проїжджаючи через Колки (кілометрів 20 за Маневичами), мій вантажник каже: «А ти знаєш, що десь у Колках чи біля них загинув твій дядько Сянік?» І скільки я його не просив, скільки не добивався, так він мені нічого більше і не розповів. Обіцяв, що колись, іншим разом розкаже. Але через деякий час той дядько помер, і на цьому все скінчилося. Я зрозумів, що то були такі часи, коли про воїнів УПА не говорили, бо могли «пришити» бандерівщину. Можливо, знайдеться той, хто зможе щось прояснити про ті події липня 1943 року? Що там сталося? За яких обставин загинув мій дядько? Може, ще залишилися свідки цих подій?
З повагою Олексій МЕЛЬНИЧУК,
с. Довгошиї
Млинівського району
Рівненської області
| Comments: |
