Одяг, який шиють діти, – у сотні кращих товарів України
Нововолинське училище вибороло золоту медаль у Франції
Нововолинське вище професійне училище цього року відзначатиме свій 60-літній ювілей. За свій поважний вік заклад дав спеціальність тисячам випускників, і сьогодні входить у тридцятку кращих училищ, які заробили понад мільйон гривень позабюджетних коштів. Вкладають копійку до кошика надходжень і діти, які відвідують дизайн-студію і чиї роботи визнають не тільки у нашій державі, але й за її межами.
Майстри та учні вишивки створюють спільно
У листопаді 1953 року в Нововолинську відкрито гірничопромислову школу, в якій готували спеціалістів для шахт. Сьогодні Нововолинське вище професійне училище доросло до знаного в Україні навчального закладу, який готує фахівців понад 20 спеціальностей. Тут навчається понад 700 учнів, щорічно 300 проходять перепідготовку на замовлення ДП «Волиньвугілля».
– Сьогодні ми забезпечуємо кадрами не тільки гірничу, але й легку та харчову промисловості, – розповідає директор училища Валентина Приступа. – Щоб вижити, самі виконуємо ремонтні роботи у приміщеннях, адже маємо аж сім навчальних корпусів на площі понад чотири гектари. Маємо навчально-виробничу дільницю, кафе «Орхідея», яке користується у місті попитом, ремонтуємо двигуни машин та ходову частину автомобілів вітчизняного та зарубіжного виробництва. Наші учні вишивають і продають свої вироби, таким чином заробляючи для начального закладу кошти. Лише за минулий рік отримали понад мільйон позабюджетних надходжень. А таких успішних училищ (не побоюся цього слова) в Україні небагато.
Окрасою навчального закладу є дизайн-студія, створена 2005 року. Сьогодні у ній представлені не тільки вишиті рушники, серветки, але й одяг, оздоблений хрестиком, гладдю. Загалом в училищі діти освоюють понад 30 технік ручної та машинної вишивки. Творчість учнів відзначено на виставках та конкурсах. Три роки поспіль колекції одягу нововолинських учнів отримувала найвищий бал на Всеукраїнській виставці-конкурсі якості продукції «100 кращих товарів України» у номінації «Роботи та послуги, що надаються у побутовій сфері».
– В училищі створені творчі групи, до складу яких входять майстри та учні. Вони подають свої ідеї, які обговорюються – і починається клопітка праця, – додає Ольга Ждань, керівник дизайн-студії. – Готові колекції продаємо. На замовлення виготовляємо вишитий одяг для художніх колективів не тільки Волині, але й Києва. Вироби, які привозимо на виставки в Луцьк чи у столицю, миттю розкуповують, адже коштують вони недорого – від 300 до 800 гривень.
У музеї – столітні експонати
Минулого року при навчальному закладі зареєстровано етнографічний музей «Волинський побут». Тут зібрали не тільки зразки рушників, але й одягу, якому більше ста літ. Його завідувачка Наталія Ошкалюк, розповіла, що колишній викладач етнографії Валентина Прокопчук довгі роки крупинка до крупинки збирала разом з учнями експонати. Тепер ними захоплюються відвідувачі. Деякі вишиванки вони просять відтворити. Наприклад, рушник 1933 року з написом «Боже, Україну спаси!» був комусь оберегом від голоду. А інший, на якому козак залицяється до українки, так сподобався гостям з Австрії, що вони благали: продайте. Довелося вишити їм такий же.
Нововолинське училище є учасником проектів «Золота еліта України», «Золота еліта СНД». А 2011 року на конкурсі міжнародної спілки підприємств у Франції за свої дизайнерські роботи були нагороджені золотою медаллю. Але так її і не отримали.
– Потрібно було чотири тисячі євро, – розповідає директор. – Організувати поїздку у Францію, щоб отримати медаль, через брак коштів ми не змогли. Не знайшлося й спонсорів. Тож нагорода так і залишилася у Франції, на жаль…
Сьогодні училище тісно співпрацює з колегами з Польщі, готує нові колекції. Тільки жіночий асортимент одягу в каталозі представлений аж на 32 сторінках. В окремих буде чоловічий та столовий асортимент.
Однак, як зізналася керівник успішного закладу, не обходять їх стороною і проблеми. Хоч училище напряму підпорядковане Міністерству освіти та науки України, має на рахунку кошти, однак у казначействі вже другий місяць не дозволяють їх зняти. Тож навчальний заклад не може оплатити послуги охоронців, заплатити за харчі (а їх уже беруть у борг) і навіть розрахуватися за будматеріали.
– А чи відстежуєте згодом, чи мають роботу ваші випускники? – насамкінець запитую директора.
– Обов’язково. Роботу знаходять до 80 відсотків наших вихованців. Хоча минулого року найбільша проблема була з випускниками-гірниками, будівельниками. Самі бачите, що відбувається в Україні з шахтами… Разом з тим, всіх учнів-сиріт, які навчаються в училищі, забезпечують платними робочими місцями на час практики (діти отримують зароблені кошти у повному обсязі) та після випуску – першим робочим місцем. Не залишаються без роботи й кравці, вишивальники. Їх залюбки беруть на фабрики, в ательє, дизайн-студії. Ми гордимося, що окремі випускники самостійно беруть участь у всеукраїнських конкурсах, створюючи нам конкуренцію. Але це тільки додає сил і далі працювати над ідеями та розробками.
Марія ДУБУК,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО
| Comments: |
