Двадцять три роки минуло з того часу, як отець Варлаам, чернець Свято-Троїцького Межиріцького монастиря, звільнився з лав армії. Та ніколи не згасала надія зустрітися з друзями-однополчанами. І така зустріч відбулася. Її ініціаторами стали армійські побратими ченця з України та Росії. Вони тривалий час розшукували його слід, аж доки не дізналися про прийняття товаришем чернецтва. Тому й вирішили разом з дружинами та дітьми навідатися до Межиріцького монастиря, що в Острозькому районі, на зустріч зі своїм духовним братом.
– З ними колись ділив навпіл скибку хліба, радість і печаль, – зізнається чернець. – Я дуже втішений, що армійські друзі пройнялися моїми духовними настановами. Вони схилили голови до головної монастирської святині – чудотворної ікони «Богородиця Одигітрія», якій уже понад півтисячі років. Одне маленьке диво сталося з одним з моїх армійських друзів, коли він повернувся додому. Днями телефонує до мене: після перебування у монастирі його давню шкідливу звичку – куріння, ніби рукою зняло.
Загалом у житті надзвичайно потрібні такі зустрічі – аби не розгубити минулого, осмислити уроки життя і, зрештою, з чистою совістю прямувати у майбутнє. При цьому, звичайно, ні на мить не забувати Божі заповіді.
Сергій НОВАК,
Рівненська область
Comments: |