Діло було у селищі Млинів на автостанції. Жіночка років п’ятдесяти, скупившись на базарі, чекала автобуса. На лавочку поставила сумку з покупками. Їх було стільки, що замок не застібався.
І раптом ворона несподівано злетіла з дерева і вихопила із сумки якийсь пакет. А за мить – знову опинилася на дереві. Притримуючи його однією лапою, продовбала дірку і почала смакувати майонезом. Напевно, була дуже голодною, бо не зважала на крики людей. Не піддалася й на «другу серію» байки Крилова: хтось із гурту почав вигукувати «Кар!», сподіваючись, що ворона закаркає та випустить здобич. Де там! Лишень видзьобавши весь майонез, знялася у повітря, пакет же опинився на землі. Жінка спересердя копнула його ногою і мовила у відчаї: «Ну, ви бачили, що робиться!… Таких наглих ворон я ще не бачила… Розкажу вдома – не повірять!».
– Якщо не повірять, звертайтесь до мене, – напівжартома заспокоїв жінку. – Ось маю фото ворони з вашим майонезом.
Жінка повеселішала: «Якщо справді «зняли» ворону, то краще дайте фото в міліцію, може, знайдуть злодійку?!».
Сергій НОВАК,
Рівненська область
Comments: |