Урок-пам’ять у Рудко-Козинській школі
Урок української літератури рідного краю ми довго чекали і готувалися до нього. Для обговорення взяли новелу «Яблука» зі збірки Євгена Хотимчука, де звучить тема вивезенців. Клас ми перетворили в українську хату, яку поділили на дві частини. Перша – з портретом Шевченка, рушниками, іконою, прапором України, а друга – зі столом, на якому лежали декілька колосків, окраєць хліба і лебеді – символ вивезених людей, які «летять» додому. Дві частини хати з’єднував рушник – дорога на Батьківщину. Після обговорення новели наша вчителька Ольга Миколаївна Фенюк запросила до слова Євгена Яковича. Він розповів про історію написання твору «Спокута», прототипів своїх героїв. А наш земляк Іван Фінюк поділився спогадами своєї родини, яка теж була вивезена. Ще одна запрошена гостя, Галина Вальвас, описала страшні картини зі свого дитинства: про суп з кропиви, про те, як 14-літня дівчинка у засніженій тайзі возила ліс, про матір, яка там і померла від голоду… Протягом уроку горіла свічка як символ віри, як пам’ять про душі вивезенців. Мені здається, що такі уроки запам’ятаються нам на все життя.
Інна СТАЩУК,
учениця 7-го класу Рудко-Козинської школи
Рожищенського району
Волинської області
| Comments: |
