У криницях немає питної води, а у влади – грошей на водопровід
Мешканці села Помлинів Жовківського району змушені пити воду, вміст хімічних елементів у якій удвічі перевищує норму. На водопровід у цьому селі гроші шукають кілька років. Та замість трьох кілометрів труби, які потрібно прокласти до найближчого водопроводу, люди отримують нові відписки від влади.
Село Помлинів розташоване серед соснового лісу. Тут дуже чисте повітря та гарні краєвиди, живуть працьовиті люди. І все б, здавалося, добре у помлинничан, от тільки криниці у їхньому селі висихають. Та вода, що залишилась у колодязях, непридатна для пиття. За висновками Жовківської СЕС, вміст хімічних елементів у джерельній вдвічі перевищує норму, що небезпечно для здоров’я.
– Ми ухвалили постанову і написали людям, що цією водою не можна користуватися. А також вказали, у яких криницях вона є придатною для пиття, – каже Ігор Тунік, головний санепідеміолог Жовківщини.
Але за три роки в обласному бюджеті Львівщини так і не знайшлося грошей на труби, щоб прокласти до найближчого водопроводу. Люди змушені пити воду бруднішу, ніж у калюжах, й щодня через це ризикувати власним здоров’ям. Сільський голова Помлинова Ярослав Кушта бідкається, що кожного року марно оббиває пороги кабінетів чиновників.
– Односельці змушені по питну воду їхати у сусіднє село Липник. Та не у всіх сім’ях є власний автомобільний транспорт. Більшість людей за будь-якої погоди по водицю їздять велосипедами, – каже сільський голова.
Бабусі Стефанії уже 68 років, але, попри поважний вік, жінка через день шкутильгає по джерельну до Липника з двома трилітровими банками й береже вдома, як зіницю ока.
– Прошу сусіда, щоб привіз мені бочку води, коли хочу попрати і помитись, бо у своєму колодязі вона жовта та жирна, навіть білизна стає такого ж кольору, – зі сльозами на очах розповідає пенсіонерка. – Попили б таку водицю наші законодавці, тоді, може, й зрозуміли людей.
Самотужки проблему місцевим жителям не вирішити, адже лише для виготовлення проектної документації потрібно майже 500 тисяч гривень. Навіть якби запропонували скинутися з кожного двору по кілька сотень, селяни не пристали б на це, бо майже всі безробітні. Тож коли у державному бюджеті знайдуться кошти, невідомо.
Мар’яна Гайдучик,
Львівська область
| Comments: |
