Автора першого на Буковині пам’ятника Шевченку спалили у топці паровоза
Він був талановитим художником, скульптором та поетом. У своїй творчості возвеличував образ Тараса Шевченка і першим на Буковині збудував пам’ятник великому Кобзарю. Та, на жаль, сьогодні про Михайла Гаврилка мало кому відомо.
Він народився у старокозацькій родині на Полтавщині. З дитинства мав неабиякий хист до малювання та ліпнини, тож батьки віддали його на навчання до Миргородської художньої школи. Там хлопчик і познайомився зі справжнім, виданим у Празі без жодної цензури, Шевченковим «Кобзарем». Юнак настільки захопився незламним духом митця, що Шевченкіана назавжди стала провідною темою його творів.
Згодом, як кращого рисувальника, Гаврилка направили до Санкт-Петербурга. Хлопець разом з іншими українськими студентами виступає за відокремлення України від Росії. Михайла заарештували і кинули до в’язниці, відкрили кримінальну справу. Проте юнакові вдалося вийти на волю. Удома хлопець почав згуртовувати однодумців. Їздив до Львова та Чернівців по революційну літературу і поширював її серед молоді. Галицька інтелігенція одразу ж помітила талант молодого бунтаря. Йому допомогли продовжити навчання у Краківській художній академії. Потім було стажування у Парижі. Перспективному художнику пропонували залишитися у Європі, обіцяючи славу та визнання. Гаврилко ж вирішив повернутися на Батьківщину.
На той час Михайло був знаним як творець першої в Україні Шевченкіани, у його доробку нараховувалися десятки портретів, медальйонів, барельєфів із зображенням Кобзаря. Вони розійшлися по всій Галичині та Буковині. Проте спокою чоловік не мав, бо Україну гнітила Російська імперія.
У той же час з ініціативи учнів та викладачів у Кіцманській гімназії вирішили встановити погруддя Тарасу Шевченку. Гаврилка запросили працювати над цим проектом як кращого майстра-скульптора. Згодом подібні бюсти створює у Коломиї, Косові та інших населених пунктах Західної України. Але простояли вони недовго, їх зруйнувала Перша світова війна. Гаврилко стає одним з організаторів війська УСС та Сірої дивізії Армії УНР. У 1915-1916 роках разом з однодумцями він відкриває понад 150 українських шкіл. За ним наполегливо полюють чекісти, і восени 1920 року він таки потрапив у їхні лапи. Нібито агентам ЧК Гаврилка видав найкращий друг. Його допитували, катували, вимагали, аби здав своїх товаришів. У відповідь він лише демонстрував зневагу та зверхність. Патріота кинули живцем у палаюче жерло локомотива, який стояв на рейках полтавського вокзалу.
Після цієї трагічної страти комуністичний режим знищив майже усю його творчу спадщину. Вціліли лише поодинокі екземпляри, які знаходилися у приватних колекціях та музеях Європи.
Марія МАРТИНЮК,
Чернівецька область
| Comments: |
