Напевно, у зв’язку зі сніжним місивом усе більше лучан воліють користуватися громадським транспортом. У години пік втиснутися у маршрутку чи тролейбус – це щось із фантастики. В обідню пору верталася на роботу з центру міста у тролейбусі №2. Навдяганий люд так і норовив придавити таку комашку, як я. «Як же кондуктор працює серед тих пальт та шуб?» – подумала. А невдовзі і побачила його. Мужчина у розквіті сил, як любив казати Карлсон, справно збирав гроші та видавав квиточки. Ще й жартував при цьому: «Шановні пасажири, готуємося до Нового року, складаємося у ялиночку. Отак гілочка до гілочки». Незважаючи на тисняву, у салоні панував веселий настрій, у цьому, без сумніву, найбільша заслуга цього чорновусого працівника. Виходячи, хотілося подякувати йому за гарний настрій, але кондуктор був аж в іншому кінці тролейбуса, і там уже припрошував громадян згадати дитинство та складатися у ялиночку. Тож добре слово за позитив зі сторінок газети передаю цьому незнайомому кондукторові.
Руслана ТАТАРИН, м. Луцьк
Comments: |