Вдома тримає двометрових змій
Костопільчанин Андрій Яремчук усе життя провів за кермом автомобіля. Спочатку трудився шофером, згодом в одній з місцевих шкіл був майстром автомобілеводіння. Проте справжньою знаменитістю чоловіка зробила не щоденна клопітка праця, а власний зоопарк. Є у нього і фазани, і єноти, і навіть крокодил та двометрові змії. Тепер до Андрія Івановича костопільські вчителі-біологи приводять діток на уроки, а місцеві газети пишуть, що звірі-хижаки його від злодіїв рятують.
На паркані біля будинку Яремчуків ще здалеку видніється напис «УВАГА! У дворі злий пес!» Та коли увійшли на подвір’я, під ноги кинулася невеличка такса, яка швидше нагадувала шкодливе кошеня, ніж агресивну собацюру. Господар пояснює, що колись у них була вівчарка, а після її смерті табличку зняти руки не доходять. Жартує, що хотів замінити її на «У дворі є крокодил та двометрові змії».
– Чого вже тільки про мене у газетах не писали, – пригадує Андрій Іванович. – Якось розгорнув одне із наших місцевих видань і читаю, що я нібито беру крокодила на поводок і ходжу з ним по місту гуляти. Писали також про те, як змії не налякали злодіїв, які вдерлися у хату (сміється – авт.). То все байки. Хоча той, хто знає, яка у мене водиться живність, з дурними помислами на обійстя не полізе.
Цей куточок природи з’явився в Андрія Івановича близько десяти років тому. Ідея, розповідає господар, виникла сама собою. До того ж, вони з дружиною завжди тримали вдома свійську птицю. Аж тут чоловіку захотілося мати у своєму господарстві щось екзотичне, чого б не було в інших. Купив цесарок. Потім один знайомий запропонував косулю, яку знайшов на сінокосі. Назвав тваринку Дашею. Вона ж, як справжня красуня, зайшовши в хату, одразу біжить до дзеркала. Півдня там може простояти.
– Одних звірів я купую, інших обмінюю, третіх дарують, – розповідає пан Яремчук. – Зараз у мене є понад 50 видів різних видів тварин: фазани, єнот, лисиці, шиншила, песці. Живе у нас і крокодил. Його мені аж з Москви привезли. Сусідські хлопці були там на заробітках, і господарю, у якого вони працювали, на якийсь ювілей тварину й подарували. Оскільки чоловіку ніколи було з крокодилом возитися, через сусідів продав мені. Його треба доглядати, стежити, аби не забруднилася шкіра. Ми, наприклад, час від часу чистимо його щіткою та дитячим милом.
Був у Андрія Івановича і двометровий пітон, якого він купив у Харкові. Проте рік тому тварина померла. Чоловік припускає, що отруїлася. Для годування своїх змій він спеціально вирощує щурів. Та одного разу хтось зі знайомих приніс гризуна, який потрапив у мишоловку. Наступного дня плазун і помер.
Зараз в Андрія Яремчука живе ще дві змії довжиною понад півтора метра – королівська молочна змія Сіновоя та тонкохвостий полоз Тенеура. Особливої уваги, зізнається, вони не потребують. Годує їх тими ж таки мишами та щурами, у неглибокій посудині дає воду. Волога у приміщенні має бути не менше 80%, а температура коливатися у межах 18-35 градусів тепла. Спростовує чоловік і твердження про те, що змії люблять молоко.
– Колись місцеві дітлахи принесли мені вужів, яких зловили десь у лісі. Я трохи нагримав, щоб не брали до рук, наказав віднести назад. Вони ж залишили банку біля воріт, а самі пішли. От я вирішив напоїти гадів молоком, бо чув чимало розповідей про те, що вони і корів на пасовищі ссуть. Воно так і зіпсувалося у посудині, плазуни його навіть не зачепили. Змії мають поганий зір, навколишнє середовище відчувають нюхом, от і сповзаються до табунів на запах.
Чоловік на власному досвіді переконався, що змії – істоти миролюбиві. Якщо до них підходити без агресії, вони не зачеплять. Добре відчувають, коли людина, угледівши їх, починає панікувати, робити якісь різкі рухи. Тоді тварина може й наскочити, аби захиститися від можливого нападу.
– Мене теж, бувало, мої плазуни кусали, – пригадує пан Андрій. – Але, як бачите, не смертельно. Декілька разів і пітон всаджував свої зуби в руку. Це не дуже боляче, проте загоюється довго.
Своє господарство чоловік доглядає самостійно, адже син та донька живуть окремо, дружина допізна на роботі. Тож щоденних клопотів у нього вистачає. Та коли у жінки вихідний, зізнається, на горіхи йому таки перепадає: і те до ладу не зробив, і сарай у тварин не прибраний… Проте на бурчання дружини він зовсім не нарікає. Каже, що жіночому оку завжди видніше, де ладу немає. Тож аби не потрапляти зайвий раз під гарячу руку, тихенько майструє акваріуми на продаж та будує макет залізниці, яку хоче поставити у своєму зоопарку.
Від року Змії Андрій Іванович чекає лише змін на краще. У 2013 планує поповнити свій серпентарій. Зізнається, у наступному році знову куплятиме пітона. От тільки грошей треба назбирати, бо коштує недешево, аж дві тисячі доларів. А ще навесні видаватиме доньку заміж. Тож Зміїний рік для родини обіцяє чимало позитиву та пам’ятних днів.
Марія МАРТИНЮК,
Рівненська область
Фото автора
Андрій ЯРЕМЧУК
| Comments: |
