«Перша віце-міс Всесвіт» Олеся Стефанко із Ковалівки на Коломийщині – розумниця, красуня і патріотка
Минулого року захищати тезу про те, що українки – одні з найгарніших у світі, на ювілейному 60-му конкурсі «Міс Всесвіт» у Бразилії виборола право скромна студентка Одеської юридичної академії Олеся Стефанко. На світовому форумі жіночої краси дівчина стала другою, здобувши титул «Першої віце-міс Всесвіт». Перемога кардинально змінила її життя. І хоча вільного часу тепер обмаль, Олеся Стефанко не забуває про своїх друзів. Саме на їхнє запрошення «Перша віце-міс Всесвіт» нещодавно побувала у Луцьку на дні моди. І «Вісник+К» скористався нагодою, аби поближче познайомити своїх читачів з красунею.
У школі була схожа на заучку
– Спочатку усі центральні ЗМІ називали вас одеситкою. Але ж ви із Західної України?
– Я з мальовничого села Ковалівка Коломийського району на Івано-Франківщині. Закінчила тут дев’ятирічку. Потім був Коломийський економіко-правовий коледж Київського національного торговельно-економічного університету. А коли уже я вирішила вступати до юридичного вузу, то вибирала між Львовом, Харковом і Одесою. Останній варіант виявився найоптимальнішим. Так я стала студенткою Інституту прокуратури та слідства Національного університету «Одеська юридична академія». Але дуже пишаюся, що народилася саме на Західній Україні.
– Існує усталена думка, що на вершину у конкурсах краси своїм дочкам допомагають пробитися багаті і впливові батьки, виконуючи забаганки дітей.
– У мене звичайні батьки. Тато Михайло Васильович працює слюсарем-механіком, мама – домогосподарка (їздила на заробітки в Італію – авт.).
– Ви, напевно, уже в шкільні роки виділялися з-поміж ровесниць?
– Та ні. У школі я була більше схожа на заучку. І серед хлопців особливою популярністю не користувалася. Дуже багато часу приділяла навчанню. Закінчила школу на відмінно. Але у коледжі в мене почалося нове життя. Поступово приходило усвідомлення самої себе. А стати моделлю надумала вже на другому курсі академії.
– У дитинстві ким хотіли бути?
– Точно вже й не пригадаю. Ну, точно не моделлю. Ставлення до цього у мене було стереотипне, мовляв, брати участь у конкурсах – це несерйозно, а треба вчитися і здобувати корисний фах, щоб потім заробляти якісь кошти. Але згодом змінила свою думку. І зрештою перемогла на «Міс Україна Всесвіт-2010».
Набирала вагу, щоб перемогти латинок
– Як оцінювали свої шанси на «Міс Всесвіт» у Бразилії? Було передчуття, що вдасться стати однією з найкращих, чи впевненість приходила поступово?
– Знаєте, є такий цікавий момент. Коли виграла конкурс в Україні і стала читати відгуки в Інтернеті, швидко зрозуміла – краще цього не робити, щоб не засмучуватися. Як не дивно, довелося якось трохи відсторонитися від думки саме українців. Не знаю, з чим це пов’язано. Можливо, у людях так проявляються особливості менталітету, можливо, заздрість, але писали багато неприємного. Почала заходити на закордонні сайти, на офіційну сторінку «Міс Всесвіт», де збираються люди, які розуміють, для чого взагалі ці конкурси проводяться. І я побачила, що там у мене серйозна підтримка, вона й дала мені впевненість у власних силах, яка поступово зростала.
– Що було найважче у процесі підготовки до конкурсу?
– У Бразилії щодня виснажувалася і фізично, і морально. Часу на сон майже не було, а виглядати потрібно було гарно щодня, тебе постійно знімають, за тобою стежать. Ну, і головне – уявіть, як бути в оточенні 98 інших красунь. Увесь перший тиждень я плакала і хотіла додому. Потім звернула увагу, що на мене полюють фотографи, і зрозуміла – є шанс, потрібно боротися.
– На світовому рівні фаворитками завжди є дівчата з Південної Америки. Як вдалося створити конкуренцію їм і чи були якісь брудні закулісні ігри?
– Латиноамериканки увесь підготовчий період трималися окремо від інших. Вони розмовляли виключно іспанською. Дівчата з Європи були більш відкритими. А ось щоб поборотися з латиноамериканками уже безпосередньо на конкурсі, довелося набирати додаткову вагу. Свідомо «наїла» два з половиною кілограми, щоб не губитися на фоні дівчат з круглими формами з Південної Америки.
Про благодійність, чоловіків і мрії
– Титул «Першої віце-міс Всесвіт» не лише велика перемога, а й велика відповідальність…
– Так. Довелося кардинально змінити свої особисті плани. З’явилося багато додаткових обов’язків. В основному – участь у різноманітних благодійних акціях.
– Під час однієї з них стався прикрий випадок…
– Так, я ледь не розбилася на повітряній кулі під Васильковом на Київщині. Політ був організований у рамках благодійного онлайн-аукціону «Зірки на продаж», де відомі люди виставляли на торги лоти зі своєю участю, щоб зібрати гроші на покупку апарата знезараження донорської крові. Співачка Віра Брежнєва зголосилася за гроші почитати казку дитині, Світлана Лобода продала вечерю з собою, а футболіст Андрій Шевченко – партію у гольф. Мій лот придбав чоловік на ім’я Віктор, заплативши за це 20 тисяч гривень. Проте під час польоту раптово зірвався сильний вітер, і ми невдало приземлилися. У мене був подвійний перелом гомілки, довелося робити й невеличку пластичну операцію на лобі. Загалом на відновлення пішло майже півроку. Але це все мене не злякало. Я залюбки продовжую брати участь у благодійних акціях.
– Після здобуття титулу біля вас побільшало чоловіків?
– Ви знаєте, до цього всього потрібно підходити з розумом. Є така тенденція, що кожного року одні й ті ж самі чоловіки перебігають від міс до міс. Можливо, хтось із дівчат, беручи участь у конкурсі краси, і розраховує знайти таким чином собі гарну партію, але це точно не про мене.
– А про серйозні стосунки і створення сім’ї задумувалися?
– Жінка повинна реалізувати себе, бо у сім’ї такої можливості може й не бути. Та й кандидатуру на роль свого чоловіка я поки не знайшла. Мені подобаються харизматичні, впевнені у собі кавалери. Однак останнім часом на них дефіцит (сміється – авт.).
– Чому хочете віддати перевагу у майбутньому – юриспруденції чи модельному бізнесу?
– Зараз я на роздоріжжі. Цього року закінчила академію. Думаю, чи починати юридичну кар’єру.
– Можливо, є бажання спробувати себе ще у чомусь?
– Ще мене цікавить телебачення. Я проходила проби на різних телеканалах, і сама зрозуміла, де і що потрібно підтягнути. Нині займаюся у Києві з індивідуальним викладачем. Хотіла би вести проект, пов’язаний з модою.
– Ваша найбільша мрія.
– Дуже переживаю за батьків. Просто мрію, щоб вони могли жити спокійно і почуватися комфортно, наскільки це можливо у нашій сучасній Україні.
Розмовляв Сергій КРАЙВАНОВИЧ,
м. Луцьк
Олеся СТЕФАНКО
| Comments: |
