«Я в пісні, як жайвір у небі»
Велика патріотка Валентина Добровольська сьогодні відзначає 60-річчя
Той, кому хоча б раз доводилося чути, як співає Валентина Добровольська, ніколи не скаже, що вона не професійна співачка. Її колоритним голосом зачудувався б світ. Та доля розпорядилася інакше. І ось уже сорок років вона – культпрацівник. За цей час створила кілька самодіяльних колективів, що нині носять звання народних, їм аплодували в Україні та за кордоном.
– Валентино Ананіївно, Ви народилися на півночі Росії, в Архангельській області.
– Мою маму Ганну Шинкарук, жительку Кияжа Рожищенського району, як зв’язкову УПА засудили за любов до України. На засланні вона зустріла Ананія Добровольського, теж родом з Волині. Він потрапив сюди за те, що воював в УПА. Коли я народилася, в бараці стояв лютий холод. Мама гріла мене біля своїх грудей і співала. Мені йшов лише п’ятий рік, коли я вперше ступила на волинську землю, але й досі відчуваю смак і запах яблук. Я була дочкою репресованих, тому навіть не мріяла про консерваторію. Дякувати Богу, що дозволили вступити до Луцького культосвітнього училища.
– І згодом тридцять років працювали в Топільно Рожищенського району директором сільського Будинку культури…
– Було нелегко. Зібрати на репетицію людей – і то проблема. Село живе за своїм розпорядком, у всі пори року люди тут зайняті роботою. Але мені дуже хотілося, щоб у їхніх душах ожила любов до рідної пісні. Усім селом вишукували прялки, старовинні плахти, намисто, сорочки, коли створювали фольклорно-етнографічний ансамбль. У 1979 році вперше з цим колективом виступили на обласній сцені, незабаром було присвоєно звання «Народний». У 2000 році виступали на звітному концерті волинян у Києві. Тоді була і найстарша учасниця нашого ансамблю 90-річна Марія Карпівна Калапуша (царство їй небесне), багатотисячний зал вітав жінку стоячи.
– Ось уже майже десять років Ви працюєте методистом районного відділу культури.
– За цей час створила фольклорно-етнографічний колектив «Писанка». До речі, він носить почесне звання «народний аматорський». Колектив «Писанки», до складу якого входять прості жіночки-ентузіасти, представляв Волинську область на другій Всеукраїнській виставці «Українське село запрошує», брали участь у Міжнародному фестивалі «Країна мрій», побували з виступами і за кордоном, де наші пісні слухали зі сльозами на очах. А ще створені дитячі колективи – фольклорний ансамбль «Жайвір» та гурт хлопчиків «Козачата». Солісти цих колективів Катя Іщук та Ірина Полякова стали переможцями всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Багато ще є різних задумок.
Михайлина БЛАВАТ,
Волинська область
| Comments: |
