«Про той день і годину ніхто не знає…»
– Все це – нагнітання паніки. Оскомину набили усі пророцтва Ванги, Ностардамуса і календаря майя. Основне правило комерції говорить: попит народжує пропозицію, і якщо такі «пророцтва» з’являються, значить, є певна кількість споживачів цього товару. Проблема сучасних апокаліпсисів та ж, що і колись – в елементарній безграмотності і недалекості. Інша справа, коли говориться про катаклізми – природні чи штучні. Наприклад, цунамі чи виверження вулкана волинянам не загрожують, а от варто в Луцьку відключити воду чи електрику – і настане хаос. Ззовні уся ця паніка з «армагеддонами» дуже схожа на маніпуляцію. Можливо, мета нагнітання – комерційна? Це скидається на святкування 8 Березня, днів святого Валентина чи Хелловіна. З усього цього виграє «каста торговців».
– Але підвищений інтерес до кінця світу був завжди.
– Так. Зазвичай люди, які цікавляться темами апокаліпсису – це здебільшого ті, хто робить в Церкві, так би мовити, тільки перші кроки, або ж люди не побожні, а марновірні, забобонні. Християнин, який читає Святе Письмо, знає, що сам Христос про час кінця світу говорив: «Про той день і годину ніхто не знає: ані небесні ангели, ані Син, тільки один Отець» (Мф.24.36). Свята Церква безумовно сповідує Друге пришестя Господа Ісуса Христа. З перших років свого існування християни чекали Христа, чекають і нині, але ніколи не намагалися вирахувати дату пришестя. Зате досить часто таким прийомом користувались секти: піддаючись паніці, люди продавали майно, виходили на умовне місце «пришестя»… І розчаровувалися. Слово Боже навчає нас бути вірними Богу і милосердними до людей постійно, а не лише під загрозою катастрофи. Невідання дня смерті – велике благо, завдяки якому совісна людина тримає себе у рамках моралі. Ще у Старому Заповіті було сказано: «У всіх ділах твоїх пам’ятай про кінець твій і повік не згрішиш» (Сірах.7.39).
– Що є причиною катаклізмів?
– Це наслідок людського гріха. Він знищує і людину, і світ. Приклад цього – сучасні екологічні проблеми. Ті самі війни: люди беруться за зброю і несуть у світ смерть і страждання. Але існує невидимий на перший погляд, але очевидний в історії зв’язок моральності людського суспільства і стану природи. Вперше гріх людини омився із Землі водою Великого Потопу. Вдруге він буде знищений вогнем, «прийде день Господній, як тать уночі, і тоді небеса з шумом перейдуть, а стихії, розпалившись, зруйнуються, земля і всі діла на ній згорять» (2Петр.3.10).
– Пришестя Христа люди очікували в різні часи…
– І це бачимо вже в апостольських проповідях. Перші гоніння на християн при імператорові Нероні багато хто сприймав як час антихриста. Період перед Народженням Спасителя був періодом підготовки до прийняття Євангелія, період після Вознесіння Христа – це період очікування Його другого пришестя, або останні часи. У Євангелії сказано, що кінцю передуватиме період беззаконня, коли люди забудуть про Бога, коли в серцях схолоне Любов – це буде основною причиною кінця світу. Це ми бачимо з притчі про сіяча: Господь терпить зло на цьому світі тільки тому, що чекає, допоки людина зробить свій остаточний вибір. «Не зволікає Господь з виконанням обітниці (Свого Пришестя); але довготерпить заради нас, не бажаючи, щоб хто загинув, а щоб усі прийшли до покаяння» (2Петр.3.9). Тобто Господь дає людям можливість на виправлення свого життя, на покаяння, бо хоче, щоб всі ввійшли у Його Царство, щоб мали можливість народитися, жити і прийти до спасіння. Бо нинішнє життя – тільки початок. Повноцінне настане тоді, коли світ очиститься від зла, тобто після Другого пришестя. Кінець настане, коли історія світу вичерпається. Нині її можна назвати діалогом людини з Богом, і він припиниться тоді, коли людина замовкне.
– Яку достовірну інформацію про природу кінця світу маємо?
– Вона може бути різною. Людина сама може знищити цей світ своєю жорстокістю, бездумними діями, або ж Сам Господь своєю появою може спалити гріх, землю і всі діла рук людських. Тобто світ пройде через вогонь очищаючий. Говорити про дату і природу кінця світу сьогодні не варто, оскільки це несуттєво. Усі розмови у газетах чи в Інтернеті – проста спекуляція на популярній темі, бажання привернути увагу читача, користуючись його духовною неосвіченістю.
Що ж стосується реальної підготовки до зустрічі з Богом, до цієї події готується кожен християнин молитвою, покаянням, благочестивими справами. З позиції Церкви ця подія відповідальна, бо пришестя буде супроводжуватися Судом, який називають Страшним. Страшним він буде для беззаконних людей. Тож для праведників друге пришестя Христове – подія очікувана і радісна.
Марія ДУБУК,
Волинська область
| Comments: |
