Сім’я починається з гусака
Аби в наступному році виростити гарних гусаків, уже в листопаді починають проводити добір племінної зграї. Після завершення линьки у молодих гусей на кожні три-чотири гуски залишають одного гусака. Він не повинен бути тихонею, а активно реагувати на все, що відбувається у зграї, і не давати себе відтісняти біля годівниці. Такий гусак, нахиливши і витягнувши шию, подовгу «розмовляє» з подругами.
Сформувавши гусячі сім’ї, відсаджують їх окремо і продовжують спостерігати за главою. Якщо гусак достатньо рівно ставиться до всіх гусок, а вони зі свого боку охоче йому підкоряються, не ходять по двору і не перегукуються з іншими гусками, то вибір зроблений вдало. Але буває й так, що гусак віддає перевагу одній гусці, ходить тільки навколо неї, по-лебединому витягує шию, «розмовляє» тільки з нею і не звертає уваги на інших подруг. Такого однолюба варто замінити, інакше всі гуски, крім його пасії, будуть нести незапліднені яйця. Сформовані таким чином сім’ї репродукують щонайменше 5 років. Щоб не порушувати усталені внутрішньосімейні взаємини, заміни в них роблять тільки в разі нагальної необхідності.
Зимувати гуси можуть в сарайчику, збитому з дощок. Але там вони в основному перебувають у темний період доби. Весь світловий день, навіть при низькій температурі, птиці краще проводити у дворі. У вигульному дворику теж має бути підстилка із соломи.
Пізньої осені і взимку гусей годують досхочу. Та щоб уникнути ожиріння, із зернових кормів перевагу віддають вівсові. Сіно розвішують в жмутах на стінах або розкидають на вигульному дворику. Якщо взимку випадає багато снігу, то його дають замість води. Проте раз на тиждень обов’язково треба ставити в гусятнику відро з водою, щоб у ній птиця промивала дзьоб. В окрему годівницю доцільно насипати грубозернистого піску, змішаного з крейдою, це необхідно для перетирання їжі у шлунку гусей.
| Comments: |
