Кінна маршрутка їздить селом майже тридцять літ
У вісімдесятих роках минулого століття у селі Вербень Демидівського району сільські майстри під керівництвом Володимира Заморочка зробили так звану кінну маршрутку – на гумових колесах, із хатинкою, у якій є лавки, стіл… Фургон мав доставляти дітей до дитячого садочка і розвозити їх по домівках. З того часу минуло вже чверть століття, а своєму призначенню вербенська маршрутка і досі не зраджує.
Теперішній візник – Петро Палійчук. Щодня Петру Михайловичу доводиться робити по два рейси довжиною дванадцять кілометрів. Зранку, забираючи дітвору до дитсадка. В післяобідню пору, розвозячи дітей по домівках. І так – навесні і влітку, восени та взимку. Попри будь-яку погоду, дощ чи сніг.
– Зараз вожу два десятки дітей, – каже Петро Михайлович. – Вони з різних куточків Вербня, навіть із сусідніх сіл. Доводиться колесити добрячі відстані. І так уже триває восьмий рік. А до того маршрутка декілька років простоювала. Добре, що в сільській раді відновили маршрут. Я погодився бути візником. Ось так і труджуся – заради дітей… Та й дорослі часто користуються маршруткою. Інколи жартують: «А чого це ти, Петре Михайловичу, за проїзд грошей не береш?» Не беру, кажу, бо не даєте… Та справа не в грошах, а в тому, що робиш добро. Думаю, фургончик ще довго послужить людям. Принаймні, без нього уже не уявляю життя у Вербні. Було, не виїхав я одного разу у рейс, як народ уже почав хвилюватися: чи, бува, не сталося чого-небудь… Якось я спробував підрахувати, скільки наша маршрутка намотала кілометрів за весь свій вік. Напевно, вистачить, щоб проїхати навколо землі. Ось так, навколо землі – не виїжджаючи із села…
Сергій Новак, Рівненська область
| Comments: |
